Маркетинг образотворчого мистецтва: від античних часів до артринку ХХІ століття

Abstract

Мета роботи. Дослідження та аналіз історії розвитку маркетингових технологій на ринку образотворчого мистецтва протягом історії людства від давніх часів до початку XXI століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, емпіричного та теоретичного методів. Такий методологічний підхід дозволяє проаналізувати процес становлення та історію розвитку маркетингу образотворчого мистецтва, провести дослідження маркетингових процесів при просуванні творів мистецтва на арт-ринку в різні часи історії людства. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про ринок образотворчого мистецтва. В статті досліджуються маркетингові процеси на арт-ринку в різні історичні часи. В статті аналізуються проблеми, що формувались та долались впродовж історії появи та становлення маркетингу в сфері культури та мистецтва. Також аналізуються теоретичні основи маркетингу образотворчого мистецтва та шляхи практичного їх втілення в різні періоди формування арт-ринку. Висновки. Проведений аналіз дозволив визначити, що ще до виникнення сучасного артринку, як елементу загального капіталістичного ринку, рух творів образотворчого мистецтва вже тисячі років тому, в античні часи містив елементи маркетингових підходів і технологій, що цілком було викликано наявними у ті часи процесами продажу і купівлі творів мистецтва, обміну ними та їх колекціонуванням. Зокрема йдеться про передвісники маркетингових підходів і технологій, спрямованих на задоволення в суспільстві попиту на твори образотворчого мистецтва; організацію збирання, класифікації і колекціонування творів образотворчого мистецтва; проведення експертизи їх якості і оригінальності; визначення наявних вже у ті часи методів просування творів в суспільстві. Отже, до виникнення сучасного арт-ринку існував, так званий, «дикий ринок», який певним чином «регулював» процеси руху творів мистецтва в суспільстві.