Особливості культури менеджменту пізнього індустріалізму

Коваленко, Єлена Ярославівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Коваленко, Єлена Ярославівна
dc.date.accessioned	2020-05-13T10:28:50Z
dc.date.available	2020-05-13T10:28:50Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Коваленко Є. Я. Особливості культури менеджменту пізнього індустріалізму // Культура і сучасність. 2019. №1. С.14-21.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/748
dc.description	The purpose of the article is a theoretical and methodological analysis of the formation of the managerial culture of late industrialism. The methodology of research is the dialectical principle of cognition, sociocultural and historical approaches of the systems, fundamental positions of theory and history of management culture. The scientific and interdisciplinary methods of research are used: analysis and synthesis, induction and deduction, comparison, formalization. The scientific novelty of the obtained results is the generalization of theoretical propositions regarding the emergence, formation, and development of a culture of management of late industrialism, identify the specific features and regularities of these processes. Conclusions. The formation of managerial culture of late industrialism, based on quantitative, system and situational approaches, refers to the period of the glorious 30th anniversary in the history of capitalism and socialism, that is, until the post-war period of 1945-1975, although the origin of the elements of the theory of this management took place much earlier. The objective prerequisites for the relevance of both approaches, in this period, began a rapid development of scientific and technological progress, complications of device and environment associations and the failure of the then management science to make effective recommendations for their functioning. The beginning of the spread quantitative approach should be considered the 50-ies In this approach, management is viewed as a logical process, which lends itself to mathematical formalization. Its precondition was the invention of electronic computers, mathematical methods of operations research, modeling and forecasting. This allowed to quickly process large amounts of information to create a management model with a large number of variables, conditions, and restrictions and to find optimal management solutions. The increasing interdependence has led to a proliferation in the 60-ies of the system approach, from the point of view of which any organization viewed as open, dynamic system, and as a multidimensional phenomenon, designed to ensure the integrity and viability of the system-organization in a changing external environment. In the 70-ies. in the conditions of growing uncertainty, received widespread situational approach, the essence of which is to identify situations and identifying and implementing adequate management actions that allow you to provide a winning position for the organization.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи - теоретико-методологічний аналіз формування культури менеджменту пізнього індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, соціокультурний та історичний підходи, фундаментальні положення теорії й історії культури управління. Використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, формалізація. Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні теоретичних положень щодо виникнення, становлення і розвитку культури менеджменту пізнього індустріалізму, виявленні специфіки й закономірностей цих процесів. Висновки. Становлення культури менеджменту пізнього індустріалізму, в основі якого кількісний, системний і ситуаційний підходи, належить до періоду славного 30-ліття в історії капіталізму й соціалізму, тобто до повоєнного періоду 1945-1975 рр., хоча зародження елементів теорії цього менеджменту відбулося набагато раніше. Об‘єктивними передумовами необхідності в названих підходах саме в цей період стали стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, ускладнення устрою і середовища організацій та неспроможність тогочасної управлінської науки дати дієві рекомендації щодо їхнього функціонування. Початком поширення кількісного підходу слід вважати 50-ті рр. У рамках цього підходу управління розглядається як логічний процес, що піддається математичній формалізації. Його передумовою було винайдення електронно-обчислювальних машин, математичних методів дослідження операцій, моделювання та прогнозування. Це дало змогу швидко обробляти великі масиви інформації, створювати моделі управління з великою кількістю змінних, умов та обмежень і знаходити оптимальні управлінські рішення. Посилення взаємозалежності привело до розповсюдження у 60-х рр. системного підходу, з точки зору якого будь-яка організація розглядається як відкрита, динамічна система, а управління - як багатопланове явище, покликане забезпечити цілісність і життєздатність системи-організації у мінливому зовнішньому оточенні. У 70-х рр. в умовах наростання невизначеності велике поширення здобував ситуаційний підхід, сутність якого полягає в ідентифікації ситуацій і визначенні та здійсненні адекватних управлінських дій, що дозволяє забезпечити виграшні позиції для організації.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	пізній індустріалізм	uk_UA
dc.subject	суспільство	uk_UA
dc.subject	культура менеджменту	uk_UA
dc.title	Особливості культури менеджменту пізнього індустріалізму	uk_UA
dc.title.alternative	Features of the managerial culture of late industrialism	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA