ОБРАЗИ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ У ЖИВОПИСІ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ XVIII-ХХІ СТОЛІТЬ

Abstract

Мета статті - дослідити трансформацію галереї образів українських політичних діячів у живописній декорації Успенського собору Києво-Печерської лаври XVIII-ХХІ ст. Методологія дослідження ґрунтується на використанні історико-культурного, мистецтвознавчого аналізу для вивчення архівних джерел і фотографій, живописних композицій Успенського собору. Наукова новизна роботи. Розкрито історичний розвиток образів українських князів і гетьманів у розписах Успенського собору Києво-Печерської лаври XVIII-ХХІ століть. Простежено трансформацію семантики образів князів і композиції галереї благодійників. Визначено семантику галереї благодійників у сучасному живописі собору. Висновки. У бароковій декорації Успенського собору XVIII століття існувала галерея князів-благодійників. У 1770-х (Захарія Голубовський, 1772-1777) було зображено князів та княгинь України-Русі, російських царів. У написаній заново галереї (І. Юрін, 1811) образи князів і царів збереглись, жіночі образи зникли, але з’явились образи українських гетьманів (І. Скоропадський, Б. Хмельницький, І. Мазепа). У 1835 р. зображення гетьманів зафарбували. У новій декорації собору (В. Верещагін, 1894-1900) образи князів-благодійників поступилися місцем образам князів- святих. Образ київського князя Святослава Ярославича, який взяв участь у закладанні Успенського собору, зберігався в усіх розписах XVIII-ХХІ ст. У сучасних розписах собору в основу галереї благодійників покладено живопис 1772-1777 рр. та 1811 р. Її складають образи гетьманів, князів, княгині, царів. У сучасній галереї благодійників (А. Гончар, О. Григоров, 2012-2013) акцентовано ідею предстояння перед Богородицею з Немовлям, ідею відповідальності політичних діячів.