Автореферати http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/39 2026-04-11T12:12:26Z 2026-04-11T12:12:26Z Бугайова, Оксана Іванівна http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5780 2025-01-10T20:07:16Z 2019-01-01T00:00:00Z

Соціальна реклама: лексика, граматика, стилістика : автореферат Бугайова, Оксана Іванівна Бугайова О. І. Соціальна реклама: лексика, граматика, стилістика : автореферат дисертації ... канд. філол. наук. Луцьк, 2019. 20 с. Досліджено появу та закріплення в мові поняття «соціальна реклама». Запропоновано власну класифікацію соціальної реклами за іллокутивною метою здійснення рекламного мовлення, основним розрізнювальним складником якої є середовище, у якому перебуває людина як об’єкт рекламного впливу. Застосовано прагмалінгвістичний підхід до вивчення способів і засобів впливу на реципієнта рекламних текстів соціального спрямування. Досліджено частотність уживання певних лексем у текстах соціальної реклами. Визначено роль антонімів і синонімів у досягненні прагматичної мети соціорекламної комунікації. Виявлено словотвірні поля, які здійснюють ефект психолінгвістичного програмування реципієнта. З’ясовано стилістичні потенції морфологічних одиниць текстів соціальної реклами. Проаналізовано стилістичні фігури, використання яких уможливлює дотримання принципу прагматичної доцільності в рекламному тексті, сприяє підвищенню ефективності соціорекламної комунікації.

2019-01-01T00:00:00Z Квецко, Ольга Ярославівна http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3997 2022-03-04T13:35:55Z 2021-01-01T00:00:00Z

ХОРЕОГРАФІЧНА КУЛЬТУРА БОЙКІВ НА ПРИКАРПАТТІ КІНЦЯ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ Квецко, Ольга Ярославівна Хореографічна культура бойків Прикарпаття - самобутнє явище, яке формувалося під впливом історичного розвитку, що характеризується значними соціально-ціннісними змінами, перетвореннями в політичній та економічній сферах і трансформацією національних основ культурного життя. Кінець ХХ ст. та початок ХХІ ст. в Україні відзначилися активними дослідженнями сучасної хореографічної культури, пов’язаними з проблемою глобалізації, тематика якої широко представлена в теоретичному доробку як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Починаючи з кінця ХХ ст. розвиток хореографічної культури бойків Прикарпаття набуває активного розвитку на професійній сцені та серед аматорських хореографічних колективів, а з 1992 року бойківський танець починають вивчати в системі дисципліни «Український танець». Тому важливим чинником актуалізації теми дослідження є доцільність звернення саме до хореографічної культури бойків як однієї з маловивчених етнічних груп Прикарпаття, що потребує наукового дослідження. Відтак актуальність поданого дослідження полягає у здійснені комплексного дослідження хореографічної культури бойків Прикарпаття кінця ХХ - початку ХХІ століть, яке поєднує формування фольклорного танцю, що популяризується в аматорських колективах Івано-Франківської області; розвиток професійного хореографічного мистецтва та освітні традиції, які застосовуються в мистецьких закладах освіти Прикарпаття. Концепція дослідження базується саме на хореографічній культурі бойків Івано-Франківської області, хоча бойки також проживають у Львівській області. Досліджуванні бойківські танці були поставлені балетмейстерами Прикарпаття (Ф. Даниляк, Г. Железняк, А. Зібаровська, І. Курилюк, М. Ляшкевич, В. Петрик) і увійшли, як зразки народної хореографії краю, які на сьогодні є в репертуарах аматорських та професійних колективах Івано-Франківської області, в ансамблях мистецьких закладів освіти. Їхня мистецька діяльність, утілена в танцях, що являють собою певну довершену композиційну побудову з поєднанням рухів, міміки, жестів і музичного супроводу, потребує осмисленого системного аналізу. Отже, необхідність осмислення хореографічної культури бойків, практичного використання, збереження і трансляції хореографічної спадщини для вирішення актуальних культурних питань сучасного українського суспільства, з одного боку, і недостатнє висвітлення проблеми - з іншого, актуалізують вибір теми дисертаційної роботи - «Хореографічна культура бойків на Прикарпатті кінця ХХ - початку ХХІ століть». The scientific novelty lies in the fact that the work is, the first in Ukraine, a comprehensive study of the choreographic culture of boycos in the Precarpathians of the late XX - early XXI centuries. The dissertation consists of three sections. The Introduction substantiates the relevance of the subject under study, the object and subject of the dissertation, the task, the methodological principles, the scientific novelty and the practical significance of the results obtained, the forms of its testing and the publication of the research provisions, and the structure of the work are substantiated. In the first chapter «Theoretical and methodological principles of dissertation work» the historiographical examination of the problem, the source base and the methodological principles of the research are analyzed. In the second chapter «Continuity and innovations in the works of the outstanding choreographers and ethnographers of the Ivano-Frankivsk region» described the study of the ethno-choreologist R. Harasymchuk, who came up with the scientific approach to the origins of the choreographic culture of boycotts. It is noted that his research on the study of boykos folklore is a key element. An analysis of creativity of choreographers of boyko dance in Ivano-Frankivsk region is made. In the third section «Scene-choreographic experience in the context of development of boyko dance in the Precarpathian region» an analysis of folk dances has laid the foundations for the emergence of modern folk-stage dances with complex elements, virtuoso techniques and tricks. This research is just the first attempt of a systematic analysis of boyko choreographic culture at a certain stage of its development and can not qualify for exhaustive analysis. In particular, it requires further study of the problems associated with the functioning of boyko choreographic art in market conditions; an organic combination of modernization processes of dance art with the need to preserve original national choreographic traditions in the context of globalization processes.

2021-01-01T00:00:00Z Климчук, Ірина Сергіївна http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3996 2022-02-17T10:09:08Z 2021-01-01T00:00:00Z

УКРАЇНСЬКЕ ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО 1950-1980-Х РОКІВ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ Климчук, Ірина Сергіївна Актуалізація процесів, пов’язаних з формуванням та збереженням національної ідентичності, підвищеної уваги до особливостей духовного життя нації носить перманентний характер, залежить від соціально-політичної ситуації в країні. В умовах Радянського Союзу - тоталітарної багатонаціональної держави національне питання було одним з ключових в ідеологічних настановах, його прояви в культурі чітко регламентувалися. В такій ситуації мистецтво латентно відігравало вагому етнокультуротворчу та націєтворчу роль. Хореографічне мистецтво у 1950-1980-х рр. в Українській Радянській Соціалістичній республіці (далі - УРСР), у період географічної та морфологічної стабілізації його розвитку в інституйованих формах (професійне мистецтво та художня самодіяльність; народний, класичний, бальний танець) за потужного державного фінансування, попри ідеологічні диктат, стало одним з дієвих чинників формування національної ідентичності сучасної української нації. Самостійний науковий інтерес становить донині комплексно не досліджений у вітчизняному мистецтвознавстві механізм формування феномену національно маркованого хореографічного мистецтва як фактора етногенезу сучасної нації, творення культурно-мистецькими засобами національної ідентичності. Важливо з’ясувати значимість різних жанрових форм хореографії (народно-сценічний танець, національні балетні вистави, українські композиції радянської програми бальних танців) задля відтворення панорами розвитку хореографічного мистецтва Радянської України в аспекті націєтворення. The research is devoted to the theoretical understanding of the processes of translations of ethnocultural identity in different types of stage choreographic art of Ukraine in the 50-80s of the XX century. The dissertation analyzes scientific works on the topic and the source base of the research, defines the theoretical and methodological principles of the research, identifies ways to translate ethnocultural identity through folk-stage dance of the 50-80s of the twentieth century, considers national ballet performances as ethno-marked phenomena the peculiarities of integrating the elements of Ukrainian folk dance into the ballroom are clarified.

2021-01-01T00:00:00Z Сосік, Ольга Даніїлівна http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3995 2022-02-17T13:03:43Z 2021-01-01T00:00:00Z

Європейські парадигми мистецтва декадансу та символізму в творчості Вільгельма Котарбінського Сосік, Ольга Даніїлівна Творчість Вільгельма Котарбінського (1848-1921) була популярною ще за життя художника. Однак після його смерті вона тривалий час лишалась призабутою. Як найбільш яскравий представник декадентського руху в живописі Україні, Вільгельм Котарбінський наповнив українське мистецтво духом європейського космополітизму. Потреба в переосмисленні його творчого спадку виникла зовсім недавно, у зв’язку з євроінтеграційними процесами в Україні, активізацією діалогу культур. Слід зазначити, що вже проведено низку досліджень, присвячених творчості та біографії Вільгельма Котарбінського, серед яких статті Л. Савицької «Вільгельм Котарбінський у мистецтві свого часу», М. Дроботюк «Вільгельм Олександрович Котарбінський», «Великий польський мрійник Вільгельм Котарбінський», Д. Добріян «Участь Вільгельма Котарбінського в мистецьких об’єднаннях та художніх виставках Києва», М. Гох «Між Римом та Києвом: мистецька дружба Вільгельма Котарбінського і братів Олександра та Павла Свєдомських», «Мотив смерті в творчості Вільгельма Котарбінського. Людина проти смерті впродовж історії». Однак проблема становлення та розвитку його авторського художнього стилю досі не розглядалася комплексно, зокрема в контексті провідних напрямів європейського живопису другої половини XIX - початку XX ст. Наразі питання внеску Вільгельма Котарбінського в історію мистецтва України межі XIX-XX ст. залишається відкритим. Його творчість відображає не тільки духовні та естетичні пошуки того часу, а й спадок європейської культури в цілому. Існуючі дослідження повною мірою не висвітлюють усі етапи еволюції художнього стилю майстра, тому виникає необхідність у ґрунтовному аналізі мистецького доробку В. Котарбінського та його співставлення із ключовими тенденціями епохи ЙП де 8ІЄСІЄ. З огляду на те, що декаданс в образотворчому мистецтві України й досі не набув належного висвітлення в мистецтвознавчих розвідках, постає питання визначення його світоглядних та художніх засад. Водночас існує потреба розмежування понять декадансу та символізму в мистецтві, які часто ототожнюються, зважаючи на спільні світоглядно-естетичні витоки їхніх концептів. Проте в образотворчому мистецтві ці явища мали певні відмінності у стилістичних ознаках і філософських характеристиках й пов’язувались, відповідно, з «мовою» і «настроєм» художньо-образних візій. Слід наголосити, що мистецтво декадансу та символізму в українському живописі межі XIX-XX ст. найкраще візуалізується саме на прикладі творчості В. Котарбінського. Відповідно, вище зазначене зумовило вибір теми дослідження «Європейські парадигми мистецтва декадансу та символізму в творчості Вільгельма Котарбінського». The study is dedicated to the analysis of formation and development of creative language of W. Kotarbinsky in the context of the leading stylistic trends that prevailed in the fine arts in the second half of the 19th - the beginning of the 20th centuries. Thus, the artistic heritage of the above-mentioned master has absorbed the diversity of traditions of European painting of the fin de siècle and is represented by works in the academic, decadent and symbolist style. Until now, the artist’s contribution to the history of Ukrainian fine arts has not been fully understood yet, because the master was the only one painter of a cohort of Ukrainian artists who turned to macabre and mystical subjects in his paintings. In his own artistic quest, the artist worked his way from academic works of the salon type, which mark the formation of his original worldview, to the philosophical and aesthetic imagery of decadence with a subsequent transition to the symbolist plane. In this regard, this dissertation is the first attempt to study decadence as a stylistic trend of European and, in particular, Ukrainian fine arts, which had its own artistic and expressive specificity and characteristic iconographic versions. On this subject, it should be noted that in the present-day art history, this trend is rather a complex artistic and philosophical phenomenon, which has found its expression in various fields of knowledge: philosophy, literature, music and painting. The decadent iconography singled out images of dead women floating in water, lying on an anatomical table, or bounded to a cross. The first of these categories, as well as the image of an androgynous woman, comes from the art of the PreRaphaelites and is represented by three iconographic versions: Ophelia, the Lady of Shallot and Elaine of Astolat. An important factor was the water surface, which, like a mirror, acquired the occult significance symbolising the transition from one world to another and lifting the veil of the afterlife. The images of sexualized female corpses laying on an anatomical table or martyrs chained to a cross embodied men’s sick fantasies of a vulnerable, passive female body and, at the same time, their fear of a woman’s sexual power, which they saw as a threat that could make them lose their dominant alpha position. At the same time, the analysis of the works of the English decadent graphic artist O. Beardsley, reveals, in addition to women, grotesque images of eroticized, feminine men, which became a source of inspiration for many European artists. The study also shows a genetic relationship between decadence and symbolism. It is observed that the latter was formed on the basis of the former and inherited from it a number of iconographic versions, such as images of drowned Ophelia and cataleptic women. In addition, the image of the head of Orpheus was a continuation of the decadent motif of dead people in the water was. The study notes that the main distinguishing feature of symbolism was “lighter”, “bleached” sublime atmosphere of spirituality, already purified from necrotic energy, psychologically more stable, with an emphasis on finding a new transcendent reality. However, not all artists immediately moved beyond the darkness of decadence, and the work of some of them was marked by the theme of confronting decadent darkness and spiritual renewal. Thus, through the analysis of the work of the Rosicrucian, the dissertation systematized the iconography of mystical symbolism, which includes images of black-winged angels, polymorphic creatures and figures materialized from water, fire, fog or celestial bodies. Among other things, the dissertation addresses the phenomenon of colour and music synesthesia and cosmism inherent in symbolist painting. This work was completely free from decadent reflections, and to identify their key images. The work also revealed the specifics of the manifestation of symbolist trends in the works of Polish, Russian and Ukrainian artists. The artistic heritage of W. Kotarbinsky is replete with decadent images of dead and crucified women, motifs of death and despair, which were characteristic of masters of German and Belgian art. At the same time, W. Kotarbinsky's artistic imagery has a certain affinity with the art of the Pre-Raphaelites. Also, W. Kotarbinsky's works, representing figure from waves, fog or stars, and appealing to the paintings by mystic symbolizm. Instead, twilight motifs, cemeteries and ghosts in the artist's works come from the traditions of Polish symbolism, and angelic figures and color-musical allusions are in tune with the imagery of the Lithuanian artist M. Churlionis. Also, in the artistic work of W. Kotarbinsky there are reflections of Russian artists, in particular G. Semiradsky and M. Vrubel. Thus, understanding the links between art schools of different countries that reflected the decadent and symbolist trends made it possible to identify their reminiscences in the paintings by W. Kotarbinski and to outline the work of this Ukrainian artist as an integral, distinct, stable and important link of European decadence and symbolism.

2021-01-01T00:00:00Z