Abstract:
В даній роботі проаналізована частина натурних і архітектурних малюнків архітектора, виконаних протягом життя. Твори Мельникова, різні за своїми цілями і ступенями завершеності, перед усім вони становлять індивідуальне сприйняття майстра. У них зафіксовані фрагменти інтер'єрів, пейзажі, архітектурні замальовки і, звичайно ж, проектна графіка. Кожен з натурних малюнків свідчить про цілеспрямований інтерес до якого-небудь мотиву. На відміну від архітектурного малюнка, малюнок архітектора з натури переслідує інші цілі.
Міркуючи про цілі створення архітектором малюнка з натури, можна було б сказати, що замальовка архітектурних пам'яток, краєвидів та портретів насправді не переслідують прямої мети створення графічних творів. Швидше вони говорять про знання закономірностей композицій архітектурної спадщини або будови природних форм, що здійснюються з метою вдосконалення творчого мислення.
Але на прикладі натурних малюнків Костянтина Степановича ми побачимо зовсім інший підхід до малюнків. Вони наочно покажуть, що архітектор в своїх зображеннях передає характерні риси дійсності. Його малюнки в більшості своїй прагнуть бути вільними від ілюзорної передачі простору, в них відсутня передача повітряної перспективи, а сам малюнок підкреслюється, включенням в композицію білого паперу, яка в силу контрасту з лінійними або колірними зображеннями, є одночасно виразником просторового предметного середовища і природного освітлення.
