Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України
Григоріанський хорал у сучасному науковому дискурсі : історія, теорія, практика
- Головна сторінка DSpace
- →
- Автореферати та дисертації
- →
- Дисертації
- →
- Перегляд матеріалів
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
Григоріанський хорал у сучасному науковому дискурсі : історія, теорія, практика
Загнітко, Катерина Миколаївна
Дата:
2017
Короткий опис(реферат):
У дисертації розглянуто григоріанський хорал в контексті літургійномистецького змісту, виконавської інтерпретації і сучасного музично-теоретичного дискурсу. Цілісно представлено історію розвитку західної
монодії впродовж середньовічного періоду з подальшою еволюцією цього
явища у наступні століття. Досліджено різноманітні форми, локальні
різновиди і хронологічні виміри західної невменної нотації. В цьому
важливим методом є порівняння різних нотаційних систем на основі
рукописів різного територіального походження, зокрема львівських, які є
цінним джерельним матеріалом. Аналіз мелодичного прочитання невменного запису виявляє присутність елементів сучасної музичної теорії,
зокрема, звуковисотної та ритмічної складових, що зумовило активну
наукову полеміку, зосереджену довкола вивчення специфіки ладо-ритмічної компоненти західної монодії.
Досліджено новий напрямок аналізу західної монодії – григоріанської
семіології, розробленої о. Еженом Кардіном у середині ХХ ст. Аналітичні
спостереження і висновки школи Кардіна стимулюють відновлення давніх
форм і використовуються у виконавській практиці, про що свідчать
десятки вокальних ансамблів різних національних шкіл.
Суть розробки, основні результати:
In the current thesis the Gregorian chant in the context of the lithurgy art
content, performing interpretation, and contemporary music theory discourse is
investigated. The history of development of the Western monody throughout
Medieval Age and the occurrence’s evolution in further centuries is represented integrally. The peculiar role of notation in understanding of musical self
of the Gregorian chants gets marked out.
Latin ceremonial did influence Ukraine. In particular, cultural links with
European countries widened as the result of the baptism of Kievan Rus’. The
consequences of the cooperation with the West are traced in the historical
sources, in the approach to adopting the musical notation system, as well as in
the inclusion of the Western hymns in the Ukrainian liturgy irmologions. The
presence of Roman-Catholic ritual in Ukraine is the most clearly supported by
a number of evidences of Gregorian chant; in particular, L’viv is considered to
contain one of the most extensive preserved note-containing manuscript collection.
A diversity of forms, local kinds, and chronological extentions of the
Western neume notation are investigated. A significant methodology used for
this is the comparison of different notation systems, which is based on the
manuscripts of different territorial origins and involves those from L’viv that
constitute an important source. Grounding on the analysis of some pieces of the
L’viv collection some specific graphic peculiarities of the basic neumes and
their similitude to the local European centers were found. The analysis of
melodic interpretation of the neumes reveals presence of the elements of
contemporary music theory, in particular, tonal and rhythmic components. This
caused an active scholar discourse, focused on the research of the peculiarities
of mode-rhythmic component of the Western monody. The availability of the
liturgy repertoire in its oldest original written form, the neumes, ispired the
activation of performance practice and return to the antique genres and forms
of singing in certain centres and the further call forth to restoration of the
Gregorian chant tradition. On this basis, in the middle 19th century active
liturgy movements were founded; they invoked to research the Western
monody on the basis of the repertoire of the oldest examples available. A certain
role in the aforementioned process belonged to the Vatican issues, which were
perceived ambiguously and caused strong discourse concerning the most
crucial point in interpretation of the old Roman Catholic chants.
The new domain in the analysis of the Western monody, namely, the Gregorian semiology, developed by Fr. Eugène Cardine in the middle 20th century,
was explored. Analytical observation and the conclusions of the Cardine’s
school spur the restoration of the old forms and are in use in the performance
practice. There exist tens of vocal ensembles in a number of national schools.
This way, in the process of the general research we recognize the significance of Gregorian chant in the millenium-long development history of the
Western and Eastern European musical art. In the current context, the presence
of Roman Catholic customs in L’viv indicated the inclusion of Ukraine to the
European cultural space and propelled more profound studies of the current
problem in scholar discourse within Ukrainian musicology.
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Дисертації [192]
Дисертації
Пошук
Перегляд
-
Всі матеріали
-
Колекція