Соціоісторичні та естетичні характеристики польської камерно-вокальної творчості Львова (ХІХ – перша третина ХХ ст.)

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню закономірностей еволюції естетичних засад польської пісні в художній культурі Львова ХІХ – першої третини ХХ століття крізь призму соціоісторичних процесів. Здійснена класифікація пісенної творчості польських львівських композиторів Кароля Ліпінського, Кароля Мікулі, Генрика Ярецького, Яна Ґалля, Станіслава Нєвядомського, Мечислава Солтиса, Адама Солтиса, а також композиторів-аматорів середини ХІХ ст., Марцеля Мадейського та Теодозії Папари. В аналізі характерних зразків їх камерновокальної спадщини виявляються стильові, тематичні та музично-виразові пріоритети у зв’язку з соціокультурними запитами середовища. До них відноситься широкий тематичний, жанровий, виконавський спектр пісенної продукції, адаптація виразових елементів популярної музики, що була наслідком спрямованості на широку демократичну аудиторію, трансформація новітніх досягнень провідних західноєвропейських шкіл. Вказується, що солоспіви у Львові творило широке коло авторів – від професійних композиторів, діячів культурно-музичного життя міста до аматорів, учасників музичних товариств. В дисертації введено в науковий обіг невідомі раніше камерно-вокальні твори польських львівських композиторів ХІХ – першої третини ХХ ст.