Хронотопічні засади фортепіанної творчості Ф. Шопена: інтерпретативно-стильовий підхід

Abstract

У дисертації розкриваються системні хронотопічні принципи фортепіанної творчості Ф. Шопена як основа його музичного ідіостилю (індивідуально-авторського мовного стилю), створюється оновлений підхід до усіх аспектів інтерпретації фортепіанної поетики Шопена. Розроблюється категорія музичного хронотопу та зумовлені нею поняття образу-концепту, семантичної модальності, поглиблюються музикознавчі уявленні про діостиль як вираження індивідуально-авторського мовного воління; поглиблюються теоретичні засади вивчення феномена стильового мислення в музиці. Розкриття значення ідіостилю як особливого авторськи-когнітивного феномена стає засадничим у висвітленні творчої особистості Ф. Шопена; виявляються провідні риси образу автора в фортепіанній творчості Ф. Шопена. Пропонується підхід до стилю в музиці як до часопросторового феномена, що має особливі музично-текстові показники; висвітлюються контекстуальні та інтекстуальні умови формування стильового мислення Ф. Шопена, з розділенням їх на жанрові чинники та власне стильові якості. Висвітлення ролі мелодичного начала у шопенівській стилетворчості дозволяє глибше розкривати зміст головних образів-концептів, ідіостильових хронотопів фортепіанної музики Ф. Шопена. Визначається принцип виконавської програмності стосовно концептуальних тенденцій шопенівської музики; надаються типологічні характеристики провідних мовно-стилістичних (семантичних) виконавських модальностей в музиці Ф. Шопена. У цілому,фортепіанна творчість Ф. Шопена репрезентується системним дослідницьким шляхом як історичний жанрово-композиційний та особистісний мовно-стильовий феномен.