Симпозіуми художньої кераміки України кінця ХХ - початку ХХІ століття як явище сучасної культури

Abstract

У дисертації науково узагальнено концептуальні ідеї, світові та вітчизняні тенденції підготовки та організації симпозіумів художньої кераміки в кінці ХХ - початку XXI століття та роль симпозіумного руху в розвитку сучасного мистецтва. Дане дослідження охоплює симпозіуми, як явище культури, в одному з проявів сучасного мистецтва - художній кераміці. Проведено системний культурологічний аналіз реалізованих мистецьких проектів у сфері професійного керамічного мистецтва, досліджено особливості художнього життя в Україні, наприкінці ХХ - початку XXI століття. З’ясовано вплив симпозіумів керамістів на становлення особистості окремих художників і значення всеукраїнських та міжнародних симпозіумів в Україні та за її межами для поступального залучення вітчизняних художників до світового культуротворчого процесу. Обґрунтовано необхідність активізації та подальшого розвитку симпозіумного руху як суттєвої складової сучасного художнього життя; виведено типологизацію досліджуваних художніх проектів за визначеними критеріями, представлено історію окремих мистецьких акцій та проаналізовано художні роботи, які створювалися в їх межах. Також наведено структурний огляд методологічних основ і особливостей організаційної підготовки проведення симпозіумівх удожньої кераміки. Обґрунтовано етапи становлення та особливості симпозіумного руху в Україні в межах досліджуваного періоду; досліджено суспільно-культурного аспект явища симпозіумного руху, що включає реакцію суспільства на реалізацію даних проектів та вплив цих проектів на розвиток сучасного мистецтва.