НЕВДОВОЛЕННЯ ДЕРЖАВОЮ ЯК СУПУТНІЙ ФЕНОМЕН СМИСЛОВОЇ ПУСТОТНОСТІ ДИСКУРСУ КУЛЬТУРИ

Abstract

Мета статті полягає в обґрунтуванні поняття “пустотності” як суттєвої характеристики сучасного дискурсу культури в контексті аналізу інституту держави та причин невдоволення нею. Методологія дослідження полягає у використанні сукупності методів: діалектичного, феноменологічного, порівняльного, історичного та онто-гносеологічного. Останній передбачає формування уявлення щодо основних параметрів досліджуваного явища з урахуванням наслідків часового запізнення у сприйнятті та розумінні обраного для дослідження предмету. Наукова новизна фокусується у поняттях “пустотність смислів дискурсу кульутри” та “аксіологічна верифікація тексту”. Згадана “пустотність” означає такий процес утворення культурних смислів, який не наближує до синкретизації міфонаративу як базової ціннісної струтури індивідуальної та колективної свідомості, а примножує кола віддалення від її змістовної реалізації. Ідея обґрунтовується онтологічним, культурологічним та етичним аргументами. Поняття “аксіологічна верифікація тексту” є розвитком наведеного у статті етичного аргументу. Висновки. Осмислення ідеї пустотності дискурсу смислів культури та застосування аксіологічної верифікації тексту дозволяє оперувати стереотипними схемами та етапністю усталених форм наукового аналізу в сфері соціогуманітарної тематики не для розширення самої сфери смислів як самоцілі, а для подолання ефекту віддалення від сутності їх означуваного. Йдеться про симультанність наведення аргументу в традиційній логіці сприйняття, яка і породжує феноменологічну обгортку речі і протиставлену їй процедуру аксіологічної верифікації, яка дозволяє її одночасно перевіряти і навіть спростовувати, а також слідкувати за наслідками такої процедури