МУЗИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦТВА ЗВУКОЗАПИСУ

Abstract

Мета статті – виявити та охарактеризувати особливості інтерпретації як унікального явища музичного мистецтва в контексті специфіки звукозапису. Методи дослідження. Застосовано метод культурно-історичного аналізу, що посприяв розгляду процесу розвитку і трансформацій інтерпретації в музичному мистецтві, а також простеженню специфіки еволюції мистецтва звукозапису; компаративний метод, завдяки якому виявлено особливості інтерпретації музичного твору виконавцем, звукорежисером та слухачем; філософсько- культурологічний та мистецтвознавчий методи аналізу, що посприяли виявленню причинно-наслідкових зв‘язків та закономірностей функціонування особливостей музичної інтерпретації в мистецтві звукозапису, розгляду та осмисленню її в єдності усіх елементів, відтворенню контексту соціокультурного простору в якому розвивалося дане явище. Наукова новизна. Досліджено музичну інтерпретацію в контексті специфіки мистецтва звукозапису; виявлено вплив постмодерністичних тенденцій на формування нової парадигми інтерпретації записаного музичного твору; охарактеризовано проблематику інтерпретації в мистецтві звукозапису на рівні виконавської інтерпретації музичного твору, його фіксації як важливого сенсоутворюючого процесу, що породжує нові культурні значення та звукорежисерської діяльності. Висновки. Дослідження виявило, що в контексті мистецтва звукозапису музична інтерпретація проявляється на кількох рівнях, оскільки в записаному музичному творі, як матеріальному об'єкті, що доступний сприйняттю органами чуття «в нескінченній варіативності прочитання» (за Ж.-Ж. Деррідом), крізь призму творчої особистості автора музичного твору, виконавця та звукорежисера втілюються уявлення про дійсність, а художня інформація, закодована та декодована ними набуває остаточної форми лише в свідомості слухача