МЕДІАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА МОВНО-ЗНАКОВОЇ ЕВОЛЮЦІЇ МУЗИКИ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ КАМЕРНО- ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ КОМПОЗИЦІЙ МЕЖІ ХХ – ХХІ СТОЛІТЬ)

Abstract

Мета. Полягає у доведенні правомірності застосування терміну "медіа" щодо музики та окресленні способів функціонування неспоріднених знакових кодів на системно-структурному рівні організації музичної інформації, що здійснюється на матеріалі камерно-інструментальної музики України перетину ХХ–ХХІ ст. Методологія. Застосовано музикознавчий, структурно-семантичний, семіотичний, інтермедіальний, компаративно- типологічний методи аналізу. Наукова новизна. Вперше на матеріалі семіосфери української камерно-інструментальної творчості висвітлені медіальні перспективи мовно-знакової еволюції музики та виявлені загальні критерії типологічної класифікації інтермедіальних зв'язків в музиці. Висновки. На сучасному етапі набуває вирішального семіотичного та концептуально-смислового значення світоглядно-культурний універсалізм музичної естетики, що знаходить своє відображення у полілозі музичної та екстрамузичної стилістики. Дана тенденція спрямовує розширення логіко-понятійного апарату музикознавства до поліметодологічних векторів як дискурсивного синтезу дослідницьких парадигм. Розмірковуючи з культурсеміотичних позицій, вбачається цілком правомірним застосування терміну "медіа" щодо музики, мовно-знаковий комплекс якої демонструє здатність до інтерпретації й трансляції не тільки багатої палітри культурно-смислових значень, але й широкого кола культурно-знакових кодів, що підтверджує наявність медіальних функцій музичної семіотики. Пропонована типологія інтермедіальних зв'язків ґрунтується на виокремленні експліцитного та імпліцитного принципів функціонування у семіотичному просторі музичних композицій неспоріднених знакових кодів і стилістики мистецького та позамистецького походження. Йдеться про: 1) мультисеміотичний спосіб вибудовування художньо-семіотичної цілісності в основу якого покладено принцип експліцитного синтезу стилістико-технологічних і виражальних можливостей музики та інших видів мистецтв як довільного поєднання різних семіотичних рядів; 2) моносеміотичний спосіб, в основі якого – принцип імпліцитної синергії семіотичних кодів музики та будь-яких інших мистецьких і позамистецьких знаково-символічних систем, що передбачає "перекодування" одних семіотичних кодів мовою інших. Таким чином, медіальна перспектива мовно-знакової еволюції музики – це шлях до універсальної, поліфункціональної семіотики, що спрямовує структурування музичної матерії у складноорганізовані з семіотичної точки зору тексти з "нарощеним" смисловим потенціалом..