Короткий опис(реферат):
Мета статті проаналізувати особливості інтерпретації художніх текстів вокального циклу
Ф. Пуленка на вірші Луїзи де Вільморен «Заручини жартома» в інтермедіальному вимірі. Крім загальної
характеристики камерно-вокального циклу Ф. Пуленка, аналізу поетичного тексту, особливостей його
композиторського прочитання, осмислити значущість форми французького вокального культури «музичного
портрета». Окреслити інтермедіальність як явище мистецтва у просторі культури. Методологія дослідження
полягає в застосовані: компаративного, структурного методів та наративного аналізу для розуміння глибинних
психологічних процесів, що виникають під час інтерпретації «музичних портретів». Наукова новизна полягає
у дослідженні взаємовпливу поетичного стилю та форми «музичного портрета» як основи внутрішньо
текстових зв‘язків художнього твору, та взаємозв‘язків художньої мови різних видів мистецтв, що
узгоджуються в процесі інтерпретації в інтермедіальний простір
Суть розробки, основні результати:
Музичне портретування
обґрунтовано як різновид інтермедіальної інтерпретації художніх текстів. «Музичний портрет» як форма
французької вокальної культури є повноцінним семіотичним простором, з універсальною текстовою категорією
інтертекстуальності, наряду із специфічними характеристиками своєї знакової системи, що передає «образну»
інформацію. Кореляція поетичних текстів, особливостей інтерсеміотичного перекладу образних структур які
несуть інформацію засобами і за рахунок естетичних можливостей інших видів мистецтв – є актуальною темою
сучасності. Утворюється особливий тип внутрітекстових взаємозв'язків у художньому творі –
інтермедіальність, яка ґрунтується на взаємодії художніх кодів різних видів мистецтв. Тобто, розуміється як
створення цілісного поліхудожнього простору в системі культури, і як особливий тип внутрітекстових взаємин
у художньому творі, де взаємодіють різні види мистецтва. Інтермедіальність надає безліч можливостей
інтертекстуальніх зв‘язків, від вербальних знаків до будь яких художніх. Багаторівневість дозволяє взаємодію з
будь-яким компонентом художніх текстів, з яким він вступає в інтертекстуальний зв'язок.
