Орнамент як джерело дослідження етнічної культури України (на матеріалах ХІХ - початку ХХ ст.)

Abstract

Дисертацію присвячено проблемам функціонування орнаменту в етнічній культурі як засобу комунікації, дослідженню його етнокультурного статусу та знакових властивостей. Орнамент вперше охарактеризовано як важливе джерело для етноісторичних досліджень. Виокремлено періоди формування орнаменту, як знакової системи, проаналізовано його зв’язки з писемністю, загальнокультурною символікою, фольклором. Орнамент визначено як окрему невербальну мову культури. Дисертант досліджує статус орнаменту в етнічній культурі через функції, які він виконує. Орнамент у даному разі розглядається, як частина знакової системи етнічної культури. Знаки, що входять до орнаменту, їхні поєднання в орнаментальних комплексах відповідають рівню розвитку ідеології суспільства, системі комунікацій і способам передачі інформації на синхронному та діахронному рівнях. Орнамент виступає етнознаковою категорією, котра є важливим джерелом для дослідження етнокультурних процесів. Запропонований комплексний підхід застосовано до орнаментів вишивки на сорочках Правобережної України та їхній еволюції на межі ХІХ-ХХ ст. Виокремлено функції та рівні побутування орнаменту вишивки і проаналізовано його як символічно-знакову структуру, що увібрала в себе знаки й мотиви різних історичних епох. Досліджується також роль, яку орнамент відігравав у комплексі з вишиванням і вишитим одягом на межі XIX та XX ст. в культурі та свідомості українців. Головним результатом даної роботи є виокремлення орнаменту в якості самостійного і повноцінного джерела для дослідження історії розвитку культури етносу на різних етапах її існування.