Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України
БАЛЕТ «БЛАЗЕНЬ» С. ПРОКОФ’ЄВА НА КИЇВСЬКІЙ СЦЕНІ В ОПТИЦІ ХУДОЖНЬОЇ КРИТИКИ
- Головна сторінка DSpace
- →
- Статті
- →
- Статті
- →
- Перегляд матеріалів
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
БАЛЕТ «БЛАЗЕНЬ» С. ПРОКОФ’ЄВА НА КИЇВСЬКІЙ СЦЕНІ В ОПТИЦІ ХУДОЖНЬОЇ КРИТИКИ
Підлипська, Аліна Миколаївна
Дата:
2020
Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – виявити мистецькі особливості постановки балету С. Прокоф‘єва «Блазень» (1928) на київській сцені крізь призму тогочасного критичного дискурсу. Методологія. Застосовано аналіз (для осмислення рецензій на балет «Блазень»), порівняння (співставлення позицій рецензентів), історичній підхід (проведення дослідження в хронологічній послідовності). Наукова новизна полягає у відтворенні художнього критичного дискурсу балету С. Прокоф‘єва «Блазень» (1928) в Україні; введенні до наукового обігу нових матеріалів, що значно розширюють уявлення не лише про названий балет, а й про підходи до художньої оцінки балетних вистав наприкінці 1920-х рр. в УРСР. Висновки. Постановка балету С. Прокоф‘єва «Блазень» (1928, балетмейстер М. Дисковський) на сцені Київської державної академічної опери викликала широкий резонанс в мистецькій періодиці України (журнали «Радянське мистецтво, «Нове мистецтво» та ін.). Переважно увагу звернено на музичну партитуру, представлено широкий діапазон оцінок від вкрай негативних до беззаперечного визнання новітності музики. Позитивно оцінено надзвичайно точна відповідність пантомімної пластики музичним нюансам. Балет звинувачено у формалізмі, відсутності власне хореографічних засобів виразності, домінуванні пантоміми, незорієнтованості на масового глядача. Одночасно відзначається його прогресивність через відкидання академічної балетної лексики, пошук нових засобів виразності
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the research is to reveal the artistic features of the production of S. Prokofiev's ballet The Jester (1928) on the Kiev stage through the prism of the then critical discourse. Methodology. The analysis (for understanding the reviews of the ballet The Jester), comparison (for comparing the positions of the reviewers), the historical approach (for conducting the research in chronological order) are applied. The scientific novelt. The scientific novelty lies in the reproduction of the artistic critical discourse of S. Prokofiev's ballet The Jester (1928) in Ukraine; the introduction of new materials into scientific circulation, which significantly expand the understanding not only of the named ballet, but also of approaches to the artistic evaluation of ballet performances in the late 1920s. in the Ukrainian SSR. Conclusions. The production of S. Prokofiev's ballet The Jester (1928, choreographer M. Diskovsky) on the stage of the Kiev State Academic Opera caused a wide resonance in the artistic periodicals of Ukraine (the magazines Soviet Art, New Art, etc.). Most of the attention is paid to the musical score; a wide range of assessments is presented from extremely negative to unquestioning recognition of the novelty of music. The very exact correspondence of pantomime plastics to the nuances of music was positively assessed. The ballet is accused of formalism, the absence of proper choreographic means of expressiveness, the dominance of pantomime, and lack of focus on the mass audience. At the same time, his progressiveness is noted due to the rejection of academic ballet vocabulary, the search for new means of expression.
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Статті [2154]
Статті
Пошук
Перегляд
-
Всі матеріали
-
Колекція