"ХУДОЖНІ" ТА "ВІЗУАЛЬНІ" ОБРАЗИ У СУЧАСНОМУ ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ

Abstract

Мета роботи полягає в осмисленні особливостей «художнього» та «візуального» образу у сучасному образотворчому мистецтві. Основним методологічним підходом є культурно-семіотичний аналіз форм прояву візуалізації сучасної художньої культури. Застосування системного підходу дозволило вивчити семіотичні системи, що сприяють усебічному розкриттю проблеми семантики сучасних форм візуалізації. Інтегративний підхід уможливив дослідження у нових формах візуалізації сучасної художньої мови, що поєднала в собі інформаційну та естетичну функції. Системно-ціннісний та історико-типологічний підходи дозволили виявити роль та функції мистецтва public art у формуванні образно-сюжетної структури в сучасній українській культурі. Через виявлені зміни традиційні образи візуалізуються за допомогою нової художньої мови, що не відповідає традиційним змістам художнього образу. Наукова новизна роботи полягає в розширенні особливостей «художнього» та «візуального» образу у сучасному образотворчому мистецтві. Зокрема, вказано, що сьогодні культура змінює свої спрямування з вербальної на візуальну комунікацію, тому головним завданням художнього образу стає візуальний спосіб передачі інформації та спілкування з аудиторією на певному культурному рівні. Художні образи є засобами трансляції та передачі інформації, що нерозривно пов‘язані з культурним контекстом, вони завжди виходять за межі простого зображення дійсності та мають радше елітарний характер. Водночас візуальні образи звертаються до суспільства наочною та знайомою для нього візуальною мовою, комунікуючи із глядачем, візуалізуючи певну інформацію або ідею. Висновки. Відтак художні та візуальні образи мають як спільні точки, так і відмінності: візуальний образ, власне, є складовою художнього образу і відрізняється від нього певною об‘єктивністю та узагальненістю. Сучасні митці працюють на межі між візуальністю та художнім образом, наповнюючи свої твори різними соціальними та естетичними функціями. Однак для того, щоб розуміти художні образи, глядач має бути інформаційно та культурно підготовленим, а візуальні образи — легко сприйматися широкою аудиторією.