Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України

РЕЖИСУРА ЯК ХУДОЖНЄ ЯВИЩЕ РАДИКАЛЬНИХ ЗМІН СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

РЕЖИСУРА ЯК ХУДОЖНЄ ЯВИЩЕ РАДИКАЛЬНИХ ЗМІН СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Донченко, Наталія Петрівна
URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3324
Дата: 2021

Короткий опис(реферат):

Мета роботи. Розгляд реформаторських ідей у художньо-творчій діяльності режисерів-новаторів кінця ХІХ – початку ХХ століть як радикального художнього явища, що змінило весь театральний процес сценічного мистецтва. Методологія дослідження полягає у застосуванні емпіричного, мистецтвознавчого, аналітичного, аксіоматичного методів дослідження концепту режисури як професійної діяльності, що виникла на зламі двох століть і заклала фундаментальні зміні у весь художньо-творчий процес постановника і виконавця театральної форми. Новизна дослідження полягає у емпіричному аналізі парадигми режисури, її феноменальних ідей пошуку радикального реформування акторської майстерності та всього сценічного мистецтва загалом. Висновки. Професія режисера викликає особливий інтерес саме на шляху її становлення, як і будь-яке художнє явище, яке в силу своєї масштабності в момент народження містить максимум можливостей. Еволюція театральних, просторово-часових візуальних форм надала поштовх виникненню грандіозних змін всього сценічного устрою, а також усвідомлення цього факту більшістю діячів театру. І сьогодні в сценічному мистецтві бажане домінування інтересу до засобів посилення акторської виразності, удосконалення психофізичної техніки. Режисери-новатори сучасності повинні шукати і пропонувати свої шляхи розширення акторської гри, сили її впливу на глядача, а саме, ті або інші засоби злиття переживання і свідомої рефлексії у творчому процесі, різноманітні принципи об‘єднань у їх співвідношенні з загальною концепцією театрального синтезу.

Суть розробки, основні результати:

The purpose of the article. Consideration of reformist ideas in the artistic and creative activity of innovator directors of the late XIX - early XX centuries as a radical artistic phenomenon that changed the whole theatrical process of performing arts. The methodology consists in the application of empirical, art history, analytical, axiomatic methods of research of the concept of directing as a professional activity that arose at the turn of two centuries and laid fundamental changes in the whole artistic process of the director and performer of theatrical form. The novelty lies in the empirical analysis of the paradigm of directing, its phenomenal ideas of the search for a radical reform of acting and the whole performing arts in general. Conclusions. The profession of a director is of particular interest on the way to its formation as well as any artistic phenomenon, which due to its scale at birth contains the maximum number of opportunities. The evolution of theatrical, spatio-temporal visual forms gave impetus to the emergence of grandiose changes in the entire stage system, as well as the realization of this fact by most theater figures. And today in the performing arts it is desirable to dominate the interest in the means of enhancing acting expressiveness, improving psychophysical technique. Modern filmmakers must seek and propose ways to expand acting, the power of its impact on the audience, namely, one or another means of merging experience and conscious reflection in the creative process, various principles of association in their relationship with the general concept of theatrical synthesis.

Показати повний опис матеріалу

Долучені файли

Icon
Name: Донченко Н.П. ...
Розмір: 632.1Kb
Формат: PDF
Опис файла: стаття
Переглянути

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах