Операційна (онлайн) аналітика: реалії та перспективи

Abstract

Мета роботи. Наукова проблема висвітлена з метою систематизувати, узагальнити нові знання про сучасні аналітичні технології з погляду сьогодення та перспектив їх розвитку. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів опису, порівняння, узагальнення та системного підходу. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні і систематизації нових знань про операційну аналітику з погляду сьогодення та перспектив її розвитку в межах одного дослідження. Висновки. У статті висвітлюються сучасні думки дослідників про операційну аналітику та її інформаційну технологію – технологію Великих даних. Проаналізовано роботи відомих фахівців - Білла Френкса, Тома Девенпорта і Джоани Харріс, Віктора Майера-Шенбергера і Кенета Кук’єра, Карла Андерсона, Брайана Кліфтона, Сергія Ковальова, Олега Вереса. Їх сучасні погляди на операційну аналітику лягли в основу викладу основного матеріалу. Підкреслено, що маємо об’єктивний процес розвитку суспільства і від нашого вибору залежить, чи будемо мати конкурентні переваги вже на старті. Описано сутність операційної аналітики, її переваги та можливості застосування в українських реаліях. Крім того, для прикладу взято американську електронну корпорацію IBM («Блакитний гігант»), яка в розділі «Аналітика» пропонує сім категорій аналітичних продуктів, які задовольнять найвибагливішого споживача, оскільки відповідають світовим стандартам. В роботі акцентовано увагу на тому, що в сучасному менеджменті операційна аналітика здійснює «електронну революцію». Вона виводить аналітику за традиційні межі застосування. З’ясовано, що перед нами якісно новий інструмент, новий рівень еволюції аналітичних технологій. Водночас підкреслюється, що не слід бездумно відкидати традиційні аналітичні методики і технології, оскільки вони є базовими, тобто фундаментом, на якому вибудовується і тримається операційна аналітика. Акцент робиться на тому, що оперативна аналітика відкриває широкі можливості для інтеграції з різними джерелами інформації (наприклад, Інтернетом речей) за допомогою відповідних програм, засобів зв’язку та електроніки, забезпечуючи при цьому єдине, спільне надання та подання інформації на основі Bеликих Даних.