Принципи мікрофонного звукозапису у контексті творчих напрямів звукорежисури

Abstract

Метою статті є характеристика принципів звукозапису за допомогою мікрофонів у контексті акустичних просторових особливостей концертних залів, які є важливою складовою в позиціонуванні діяльності та творчих напрямів “пуризму”, “індивідуалізму” та “реалізму” у звукорежисурі. Методологія дослідження полягає в застосуванні аналітичного та історико-культурного методів, що дало можливість виокремити й охарактеризувати технологічні засади звукозапису на прикладі діяльності звукорежисерів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській науці було визначено та охарактеризовано принципи мікрофонного звукозапису у контексті акустичних просторових особливостей та творчі напрями звукорежисури “пуризм”, “індивідуалізм” та “реалізм”. Висновки. У роботі було визначено дані спектрального відгуку діапазону частот, стереофонічний ефект, музичний та тембральний баланс і просторове враження акустики концертних залів. Виявлено принципи застосування багатомікрофонної техніки в інструментальній, оркестровій та рок музиці; окреслено творчий потенціал напрямів “пуризм”, “індивідуалізм” та “реалізм”. у звукорежисурі. У вимірі сучасних тенденцій кінематографа та сучасної популярної музичної культури, ми чуємо і звикаємо до перебільшено барвистого і насиченого, часто “електронного” звуку. Оскільки слухач — кінцева ланка всієї індустрії звукозапису, варто визнати орієнтири у звукорежисурі, які направлені на смаки більшості.