Короткий опис(реферат):
Мета роботи. У роботі охарактеризовано сучасний вокально-педагогічний репертуар з позицій його
репрезентативності щодо музичних течій ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження базується на поєднанні
історико-культурного, системного, аналітичного, прогностичного методів, що дало можливість
продемонструвати обмеженість навчального репертуару вокалістів відповідно до дидактичних завдань та
потенційну відкритість для розширення його жанрово-стильової палітри у зв’язку з необхідністю підготовки
універсального академічного співака. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українській науці вперше
було розкрито проблемні питання змістовного наповнення педагогічного репертуару академічних вокалістів у
контексті жанрово-стильового розмаїття вокальної музики ХХ – початку ХХІ ст. Висновки. Сучасний
педагогічний репертуар, що використовується при підготовці академічних вокалістів, не відображає стильового
та жанрового розмаїття музичного мистецтва ХХ – початку ХХІ ст., зокрема не містить композицій авангардного
плану, які вже давно є константою сучасної музичної культури. Практичне знайомство з авангардною класикою
можливе в рамках факультативу для тих вокалістів, що планують спеціалізуватися в даному напряму академічної
музики, однак педагогічний репертуар підготовки академічного вокаліста не передбачає виконання творів
авангардного характеру та набуття відповідних навичок. Причинами недоцільності включення авангардної
музики ХХ – початку ХХІ ст. до основного навчального репертуару є відсутність часової дистанції, не завжди
високий художній рівень сучасних творів, неможливість включення сучасної вокальної музики авангардного
характеру до хрестоматій через особливості її запису та форм побутування, а також пріоритетність для
навчального процесу класичного вокального репертуару як такого, що формує виконавський апарат вокаліста.
Натомість українська естрадна класика середини ХХ ст. є невід’ємного складовою навчального репертуару
сучасного академічного вокаліста, оскільки слугує містком між елітарною та масовою музичною культурою.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article. The paper describes the contemporary vocal pedagogical repertoire from the
standpoint of its representativeness in relation to musical trends of the 20th – early 21st century. The methodology is based
on a combination of historical, cultural, systemic, analytical, predictive methods, which made it possible to demonstrate
the limited educational repertoire of vocalists, respectively, with didactic tasks and potential openness to expand its genre
and style palette in connection with the need to train a universal academic singer. The scientific novelty of the paper lies
in the fact that in Ukrainian science for the first time the problematic issues of the content of the pedagogical repertoire
of academic vocalists in the context of the genre and style diversity of vocal music of the 20th – early 21st centuries were
revealed. Conclusions. The contemporary pedagogical repertoire used in the preparation of academic vocalists does not
reflect the stylistic and genre diversity of the musical art of the 20th – early 21st centuries, in particular, it does not contain
avant-garde compositions, which have long been a constant of contemporary musical culture. Practical acquaintance with
avant-garde classics is possible as part of an elective for those vocalists who plan to specialize in this direction of academic
music, however, the pedagogical repertoire of training an academic vocalist does not provide for the performance of works of an avant-garde character and the acquisition of appropriate skills. The reasons for the inexpediency of including
avant-garde music of the 20th – early 21st century in the main educational repertoire is the absence of a temporal distance,
not always a high artistic level of contemporary works, the impossibility of including contemporary vocal music of an
avant-garde character in the anthology due to the peculiarities of its notation and forms of existence, as well as the priority
for the educational process of the classical vocal repertoire as such that forms the vocalist’s executive apparatus. At the
same time, Ukrainian variety classics of the 20th century is an integral part of the educational repertoire of a contemporary
academic vocalist, as it serves as a bridge between elite and popular musical culture.