Abstract:
Оскільки в колекції Національного музею історії
України (далі – НМІУ) художні вироби українських порцелянових мануфактур 2-
ї пол. XIX ст. займають прикметне місце, то їхня повна наукова атрибуція, а отже
накопичення досвіду музейників для виконання мистецтвознавчої експертизи, є
частиною сталого розвитку музею. Метою повідомлення є участь НМІУ в
дискусії про додаткову атрибуцію виробів Волокитинської порцелянової
мануфактури. Іншою метою є акцент на те, що нові результати атрибуції мають
бути зафіксовані в фондово-обліковій та інформаційно-довідковій документації
НМІУ. Адже, не дивлячись на присутність знання про колекцію Волокитинської
порцеляни НМІУ в науковому середовищі, в самому музейному каталозі
інформація досі зберігається на Інвентарних картках, а не Науково-уніфікованих
паспортах, відсутній Колекційний опис та фотофіксація (у тому числі сюжетна,
клейм). Наприклад, не зафіксовані здобутки атрибуції на ключові пам’ятки, серед
яких: чайний сервіз “Наполеон в Росії”, що є яскравим зразком імперської
політики пам’яті в повсякденні; жовта декоративна ваза для підлоги з рельєфними
ніжками та декором з пелюсток, квітів і макаронів; велике біле столове блюдо з
кришкою, декороване кольоровими квітами та листям; вазочка для квітів, з однією
збереженою ручкою, декорована смугами – меморіальна річ М. Грушевського;
однин з кращих зразків продукції мануфактури – біла з золотими обідками
вазочка для квітів, декорована листям та квітами (Див ширше: ІК на “Кераміка” –
287 – 291, 607, 658, 659, 680, 667, 668, 671, 923, 1093, 1269, 2048, 2891)
Предмет дослідження – вироби Волокитинської порцелянової
мануфактури Андрія Міклашевського в колекції НМІУ. Це вивчення є
поневоленням наукового проекту, що був започаткований колегами-музейниками
в форматі поодиноких публікацій та візуалізацій в каталогах. Предмет
дослідження є гнучким. Волокитинска порцеляна є інтересом багатьох музеїв і в
цілому рівень її дослідження свідчить про ступень атрибуції та експертизи
пам’яток в державній частині музейного фонду України. Музеями-експертами з
Волокитинської порцеляни є Національний музей українського народного
декоративного мистецтва (29.09-30.11.2011 р. там провели велику міжмузейну
виставку з 375 виробів та презентували дослідження однієї з ключових експерток
порцеляни Елеонори Самецької), Лебединський міський художній музей ім.
Б. К. Руднєва, Сумський художній музей ім. Н. Онацького, Національний музей
“Київська картинна галерея” в Києві та Харківський художній музеї, Музей
образотворчих мистецтв ім. О. Білого в Ілічовську [1, 2, 3, 7, 10].
