УКРАЇНСЬКИЙ ПОП-РОК У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПОПУЛЯРНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КІНЦЯ ХХ - ПОЧАТКУ XXІ СТОЛІТТЯ

Abstract

Науковим завданням дисертації є історико-культурна та мистецтвознавча характеристика українського поп-року як одного із провідних напрямів вітчизняної популярної музичної культури кінця ХХ - початку XXІ ст. У дисертації здійснено огляд наукових праць українських та зарубіжних вчених, присвячених рок-мистецтву (роботи І. Вавшко, О. Євтушенка, А. Комлікової, Н. Лівої, Ю. Лошкова, В. Откидача, І. Палкіної, В. Сирова, Д. Терентьєва, А. Цукера та ін.). Зазначено, що на сьогоднішній день в українській та зарубіжній науці відсутні спеціальні праці, присвячені поп-року як стильовому відгалуженню рок-мистецтва. Базуючись на науковому доробку культурологів та мистецтвознавців, присвяченому актуальним питанням сучасного мистецтва, у дисертації запропоновано розглядати популярну музику доби постмодерну у світлі теорії культурних кодів. Доведено, що поп-рок як культурно-мистецьке явище, яке поєднує протестний потенціал року та розважальну спрямованість поп-музики, містить два опозиційні культурні коди - соціальної заангажованості та соціального конформізму. У роботі відзначено важливість для українського поп-року національного культурного коду. Здійснено короткий огляд української рок-музики від витоків до сьогодення. Зазначено, що історія українського року розпочалася з середини 1960-х рр. з появою перших самодіяльних рок-гуртів, які у своїй творчості намагалися долучитися до світових трендів. Фольклорні ВІА, а також гурти «Березень», «Друге Дихання», «Еней» стали флагманами українського національно орієнтованого року. У 1990-х рр. стильова палітра вітчизняної рок-музики розширюється: вона представлена фолк-роком («Воплі Відоплясова», «Вій»), панк-роком («Брати Гадюкіни», Віка Врадій), альтернативним роком («Королівські зайці», «Раббота Хо», Юлія Лорд), а також різного роду стильовими мікстами («Мертвий півень», «Плач Єремії», «Брати Блюзу»). Поп-рок як стильове відгалуження рок-музики в Україні набуває актуальності у 2000-і рр. У цей період низка популярних гуртів, серед яких «Океан Ельзи», «Скрябін», «Друга ріка», «СКАЙ», «Мотор’ролла», трохи пізніше «Антитіла», «Lama», «О.Torvald» стають лідерами вітчизняної рок-музики. Також в українському культурному просторі з’являються й шоу-бізнесові проекти, які позиціонують себе як поп-рок (Альона Вінницька, Міка Ньютон). Поруч з поп-рок-виконавцями на українській сцені у 2000-2010-х рр. працюють й представники інших стилів рок-музики («Гайдамаки», «Мандри», «Танок на майдані Конго», «Бумбокс»). Зазначено, що період 2010-х рр. відзначений трансформаційними процесами в популярній музиці зміною стильових пріоритетів, однак найкращі поп-рок-гурти сьогодні залишаються лідерами української сцени. У роботі поп-рок охарактеризовано відповідно до двох ключових аспектів буття популярної музичної культури - промоції власної творчості за допомогою відеокліпів як презентаційних роликів та створення власного унікального артистичного іміджу. Відеокліпи поп-рок-музикантів проаналізовано з позицій втілення у них найважливіших культурних кодів. Підкреслено значення національного культурного коду для гуртів «Океан Ельзи», «Скрябін», «СКАЙ», «Мотор’ролла», «Антитіла», «Lama», «О.Torvald» та Марїі Бурмаки, який виявляється у культивуванні україномовного репертуару та зверненні до інтонаційного фонду українського фольклору й пісенно-романсового шару професійної музики, вказано на соціальну заангажованість їх творчості. Зазначено, що творчість Альони Вінницької та Міки Ньютон відзначені соціальним конформізмом та пріоритетністю пострадянського культурного коду. Виділено найважливіші культурні коди у відеороботах українських поп-рок-виконавців, серед яких найбільшу значимість набули урбаністичний, ностальгічний, гламурний, а також опозиції «природне - штучне», «життя - смерть». Розкрито аспекти іміджу як важливої складової презентації естрадного артиста. Відзначено, що більшість артистичних образів українських поп-рок-виконавців базуються на напрацюваннях західних іміджмейкерів і не пов’язані з українськими культурними традиціями. Подано характеристику іміджу українських поп-рок-виконавців, серед яких найбільш яскравими є образи романтичного героя («СКАЙ», «Скрябін», «Океан Ельзи»), класичного рокера («Океан Ельзи», «Мотор’ролла», «О.Torvald»), урбанізованої дівчини з екзотичним іміджем («Lama»), зухвалої та водночас романтичної дівчини-підлітка (Міка Ньютон), гламурної та сексапільної рок-діви (Альона Вінницька). Визначено параметри та критерії для характеристики національного й інтернаціонального компонентів у рок-мистецтві. Інтернаціональний компонент поп-року полягає у використанні його представниками англійської мови, характерних музичних лексем та принципів формотворення, апробованих у світовій популярній музиці; шлягерності, роковому саунді, тематиці, іміджі та сценічній поведінці. Національний первень у поп-року унаочнюється через культивування української мови, використання елементів національної музичної мови та звертання до тематики, що суголосна українським культурним традиціям. У роботі проаналізовано риси інтернаціонального та національного у творчості провідних представників українського поп-року. У світлі нових тенденцій сучасної культури відзначено розширення діапазону соціокультурних функцій рок-музики, серед яких ключовими визначено естетичну, інноваційно-креативну, ідеологічну, виховну, націєтворчу, ідентифікаційну, компенсаторну, комунікативну, розважальну та рекреаційну функції. Особливу увагу в роботі приділено націєтворчій функції рок-мистецтва, яка у період засилля російських зірок в українському культурному просторі та переходу українських артистів на російську мову завдяки концентрації рок-музикантів на україномовному репертуарі стала однією з провідних. Сучасна українська популярна музична культура представлена низкою виконавців у стилі поп-рок, кожен з яких є яскравою індивідуальністю. Творчість гурту «Океан Ельзи» органічно поєднує надбання світової популярної музики з національною музичною традицією. За більш ніж двадцятирічний час творчості колектив створив не один десяток пісень різного змісту - ліричних, філософських, соціально орієнтованих, найкращі з яких стали класикою пісенного жанру. «Океан Ельзи» з моменту своєї появи на естраді створив високу планку для українських поп-рок-виконавців, тим самим зробивши поп-рок репрезентативним напрямом вітчизняного рок-мистецтва та усієї популярної національно орієнтованої музичної культури. Творчість гурту «Скрябін» характеризується поєднанням національних музичних традицій із західною рок-музикою, де у стильовому відношенні домінує остання, тематичним розмаїттям, загостреністю у розкритті соціально значимих тем, звертанням до національного культурного коду не лише у його класичних формах, а й локальних та субкультурних виявах. Мистецький доробок гурту «СКАЙ» є значимим для української культури передусім завдяки ліричному струменю, який є серцевиною творчості колективу. Рок-балади, що написані учасниками гурту, на сучасному етапі продовжують традиції українського солоспіву. Завдяки пріоритетності мелодичного первня творчість музикантів гурту «СКАЙ» суголосна національним архетипам та українській ментальності. Музиканти гурту «Мотор’ролла» у своїй творчості розширюють жанрово-стильове підґрунтя вітчизняного поп-року, звертаючись не лише до пісенно-романсових, а й до танцювальних жанрів українського фольклору. Сьогодні музичні композиції колективу входять у золотий фонд українського року, а довершеність зрілого стилю гурту, який сьогодні продовжує свій творчий шлях, свідчить про актуальність класичного поп-року для сучасноЇ української популярної культури. Гурт «Антитіла» як представник нової генерації поп-року є найбільш урбанізованим і глобалізованим музичним проектом, чому свідоцтвом є тематична спрямованість їх творчості, музичномовні пріоритети та плідна співпраця із зарубіжними колегами. При цьому музиканти гурту не відмовляються від традицій української культури у їх локальному і загальнонаціональному виявах. Гурт «Lama» також є музичним проектом глобалізаційної доби, де урбаністичний код поєднується з національним та орієнтально-екзотичним. Музиканти гурту «О.Torvald» орієнтуються на класичний поп-рок з пріоритетністю соціальної та філософської тематики, їх творчість є відповіддю на суспільні запити сучасності і формою самовираження у нестійкому та мінливому світі. Марія Бурмака як сольна артистка, що працює у стилі поп-рок, у своїх піснях поєднує традиції бардівської музики зі стилістикою поп-року. Тексти її пісенних творів відзначаються глибиною змісту та високим художнім рівнем. У музичному плані виконавиця і авторка пісень звертається до інтонаційного фонду українського фольклору, музичної класики та західної рок- і поп-музики. В українському культурному просторі є низка поп-рок-виконавців, які у своїй творчості орієнтуються не лише на українську аудиторію, а й слухачів усього СНД. Музично-стильовими пріоритетом у творчості Альони Вінницької став російський рок, який співачка поєднує з гламурно-еротичним іміджем, сформованим ще у часи її роботи у поп-проекті «ВІА Гра». Українська поп-рок-співачка Міка Ньютон є музичним проектом глобалізаційної доби, який було створено для просування спочатку на ринку СНД, а пізніше США. Попри доволі успішний початок кар’єри виконавиці відсутність у її творчості зв’язку з національною культурою стало причиною швидкого завершення творчої діяльності цієї талановитої артистки.