СПЕЦИФІКА МАЙСТЕРНОСТІ АКТОРА В КОНТЕКСТІ ПОСТАНОВОК ПОСТДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ

Abstract

Мета статті - виявити особливості та визначити перспективний теоретико-практичний підхід до акторської гри в контексті специфіки постдраматичного театру. Методологія дослідження. Застосовано аналітичний метод для виявлення вітчизняних та закордонних наукових праць з теорії постдраматичного театру; метод системного аналізу та синтезу, завдяки якому розглянуто розроблені К. Станіславським підходи та методи майстерності актора в контексті драматичного і постдраматичного театру, з властивою їм своєрідністю; метод історико-культурологічного аналізу та компаративний метод, на основі яких виявлено відмінності акторської гри в постановках драматичного і постдраматичного театру. Наукова новизна. Досліджено майстерність актора постдраматичного театру; виявлено особливості акторського сприйняття та практики гри в перформативній практиці; запропоновано перспективний теоретико-практичний підхід до акторської майстерності, що відповідає специфіці постдраматичного театру; доведено доцільність використання окремих принципів системи Станіславського в пошуках нових прийомів гри актором постдраматичного театру. Висновки. Широкий спектр видів театральних практик на сучасному етапі розвитку виконавського мистецтва зумовив трансформації акторського сприйняття та гри. Постдраматичний театр пропонує глядачу не лише образ героя, але й особливе існування актора, що визначається як «присутність» і є результатом роботи над матеріалом, темою вистави. У контексті специфіки постдраматичного театру, на нашу думку, найдоцільнішим є проактивний підхід, що передбачає відмову від упереджень та дотримання єдиної системи, дискурсу чи практики і культивує критичне усвідомлення акторської гри як множинної та змінної. Такий підхід посприяє в момент виконання втіленню певного набору дій - історично та процедурно розглянутого і осмисленого актором «абсолюту», що при цьому є частиною множинності. Наприклад, дослідження виявило, що для розвитку майстерності актора в певних видах постдраматичного театру надзвичайно корисним є використання окремих аспектів системи Станіславського, зокрема надзвичайно важливим стає розвиток актором внутрішнього творчого стану тіла і розуму.