КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТВОРЧОСТІ МОДЕСТА МЕНЦИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Abstract

Мета роботи. З‘ясувати внесок оперного співака та відомого тенора Модеста Омеляновича Менцинського в українське та світове музичне мистецтво. Методологія дослідження ґрунтується на використанні історичного, біографічного та аналітичного методів, що дозволяє виокремити та розглянути особливості «інтернаціонально-універсального» виконавського стилю українського співака, прослідкувати етапи його творчої еволюції. Наукова новизна роботи полягає у твердженні, що завдяки творчості митця впродовж зазначеного періоду, з одного боку, відбулася «європеїзація» української музичної культури, що вплинуло на становлення національної вокально-оперної школи, а з іншого боку, його високий вокальний рівень та популяризація української музики у стінах численних європейських театрів сприяли поширеннню української музичної культури у світі. Висновки. Опираючись на здобутки трьох найвідоміших шкіл оперного мистецтва (італійської, німецької та французької), власний творчий досвід, співак мав «інтернаціонально-універсальний» стиль виконавства, завдяки якому він здійснив вагомий внесок у розвиток оперного мистецтва принаймні трьох країн: Німеччини (як найвидатніший співак-вагнерист свого часу, що володіє вокальним амплуа «героїчного тенора»), Швеції (як виконавець і педагог, що стояв біля витоків вокальної школи в цій країні) та України (як талановитий інтерпретатор українського камерного репертуару і популяризатор національно-музичного спадку у світі).