ВІЗАНТІЙСЬКО-ЛИЦАРСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН У РЕЛІГІЙНИХ І ТВОРЧИХ ТРАДИЦІЯХ БРИТАНІЇ-АНГЛІЇ ТА РУСІ-УКРАЇНИ

Abstract

У дисертації досліджено історичні взаємодії Британії-Англії та Русі-України від візантійсько-християнського періоду неподіленої церкви до XVII століття з опорою на лицарсько-аристократичні принципи культурних відносин націй. Визначено особливості націєтворення в середньовічній Європі, коли християнська релігійна єдність стає визначальною для всього материкового простору, охоплюючи й острівні землі Британії. Виявлено тяжіння британського язичництва до християнських ідеалів і цінностей за аналогією скіфо-слов’ян у Криму, які прийняли християнство в І столітті н. е. Це заклало основи культурної генетики православного віросповідання: від релігійних рухів в Англії, спрямованих на поєднання англіканства і православ’я, до нинішньої солідаризації вищого англіканства з православ’ям у Великобританії. Висвітлено етапи виникнення й становлення релігійно-культурних відносин Британії і Русі, у центрі яких перебували інтенсивні контакти русів і бритсько-кельтських учених-проповідників. Підкреслено вплив духовного мистецтва танцю, як спадщини Візантії, на український схід і британський захід; виявлено ознаки сакральності античної танцювальності в рухах-жестах-позах, що виражають «відрив від землі» у високих одиничних стрибках, хороводних фігурах з «легким торканням» землі й тощо. Розкрито давні західні православні традиції, сформовані під впливом містицизму друїдів, слов’янських волхвів і християнської містики у військових діях козаків-характерників. Доведено, що антично-язичницькі і християнсько-містичні традиції Маскових і маскарадних дійств у східних і західних православних звичаях були безпосередньо пов’язані з передріздвяними й різдвяними святами, що зумовило синтез святкової обрядовості вшанування зимового сонцестояння, коляди у слов’ян, сатурналій в англів та аналогічних кельтських свят, пов’язаних з християнським Різдвом. Сакральна природа різдвяних свят проступає у рядженнях, вечорницях в Україні, у виставах масок-антимасок у Британії-Англії. Організація масок, за очевидної їх театралізації, мала сакральновселенський зміст гармонізації світу. Вистави масок завершувались спільним танцем виступаючих і присутніх (revel), згодом у Масках почали виконувати вокальні партії, що сприяло становленню й розвитку англійської мадригальної опери. Православна основа духовної культури Британії-Англії, зумовлена прийняттям християнської віри в умовах неподіленої церкви IV–XI століття, виявилась у творчості ірландських бардів, включно до XVII століття, а також в унікальній аристократичній театральності-салонності. Лицарські традиції торговельно-воєнних експедицій в Русі-Україні виявлено в діях українського чумацтва, подібних до поведінкових стереотипів європейського лицарства, українських козаків. Здійснено порівняльний аналіз культурних типологій націй, географічно й культурно розділених, але таких, що виявляють генетичну пам’ять у прийнятті східнохристиянської релігії православ’я нерозділеної церкви. Дослідження культурної генетики націй надало можливість виявити специфічні поведінково- психологічні розмежування, що зумовлюють унікальні прояви національно-державного буття.