Археографічний аналіз рукописних збірників Октоїхів XVI ст. з колекції Інституту рукопису НБУВ

Abstract

Метою статті є аналіз рукописних збірок Октоїхів у колекції Інституту рукопису НБУВ, а також археографічний опис та виявлення характерних особливостей у півчих збірниках української Православної церкви в XVI ст. Методологія дослідження ґрунтується на системному аналізі, що дає змогу проаналізувати та дослідити рукописні півчі збірники. Для окреслення часових і кількісних характеристик проаналізованого матеріалу було використано статистичний і хронологічний методи. Наукова новизна полягає в з’ясуванні відмінностей: в оформленні тексту рукописних збірників, у використанні екфонетичного та невменого нотопису і поступовій модернізації українського півуставу. Висновки. Археографічний опис рукописних Октоїхів дав змогу виявити загальні риси в оформленні рукописних стародавніх збірок, тексти яких написані українським півуставом. Кожен розділ починається заголовком, написаним кіноварною в’яззю, а закінчення оформлене у вигляді колофону або невеликого графічного зображення. Відмінності полягають в оформленні богослужбових текстів і поступовій модернізації українського півуставу. Екфонетична і невмена нотації в півчих рукописних збірниках Октоїхах XVI ст. має певну варіативність. Церковні ієрархи не вважали це порушенням церковних норм, але будь-яка варіативність щодо текстів богослужіння була неприпустима, оскільки вони були канонічними. Невирішеним питанням залишається розшифрування екфонетичного та невменого нотопису, який супроводжує тексти півчих збірників. Вирішити цю проблему можна при активній співпраці українських вчених-медієвістів із науковцями західноєвропейських країн.