Особливості формування етнокультурної самосвідомості вірмен на українських землях

Abstract

Метою роботи є аналіз специфіки формування етнокультурної самосвідомості вірмен в оточенні кількісно домінуючого автохтонного українського етносу, однак, в умовах різних держав, під владою яких в різні часи знаходилися. Методологія дослідження включає використання методів компаративного аналізу та синтезу, а також історичності. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні критеріїв етнокультурної самоідентифікації вірмен в Україні та обґрунтуванні підстав для використання терміну «українські вірмени» в історичному контексті. Висновки. Етнокультурна самоідентифікація вірмен залежить як від зовнішніх, насамперед, політичних, факторів, так і від власного вибору кожного представника етносу, що стає особливо помітним та визначальним у процесі вторинної етнокультурної самоідентифікації вірмен України в ХІХ-поч. ХХ ст. Важливою складовою цього процесу є колективна історична пам’ять. Внаслідок тривалого проживання поза межами Батьківщини, частина вірмен повністю виокремлює себе з поля колективної історичної пам’яті та асимілюється з автохтонами, а частина, зберігаючи традиційну історичну пам’ять, корегує та доповнює її новими маркерами з діаспорної історії і набуває нову модифіковану етно-культурну самоідентифікацію на зразок «українські вірмени», «польські вірмени», «російські вірмени» тощо.