Abstract:
Поява цієї роботи обумовлена потребою вдосконалення категоріального апарату сучасного музикознавства та віднайдення універсальних методів та методологічних підходів дослідження творів музичного мистецтва, що спонукає вчених до дослідницької медіації у подоланні дисциплінарних меж філософії, музичної естетики, культурології, історичного, теоретичного, когнітивного музикознавства та психології музичного сприйняття, що набуває виразно окресленої тенденції філософізації та культурологічного нахилу музикознавства. У контексті розвитку філософії музики вбачається особливо актуальним і перспективним методологічний пошук у ракурсі філософії музичного аналізу, що на наш погляд володіє ознаками універсальності у комбінаторному поєднанні компонентів своєї методики, а саме музикознавчого та дискурсивного аналізу. Останній передбачає застосування методів когнітивної інтерпретації, культурологічного, контекстуального підходів дослідження онтології музичної творчості та проблем її сприйняття, а також урахування музикознавчої критико-естетичної оцінки та композиторських автоінтерпретаційних позицій, з метою здобуття смислу та його диференціації у медіальних каналах сприйняття у комунікаційному колі класичної тріади композитор–виконавець–слухач.
