СМИСЛ В КОНТЕКСТІ ТІЛА (ТІЛЕСНОСТІ): НА ПРИКЛАДІ ФЕНОМЕНУ СМЕРТІ

Довгань, Олексій Валентинович

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

СМИСЛ В КОНТЕКСТІ ТІЛА (ТІЛЕСНОСТІ): НА ПРИКЛАДІ ФЕНОМЕНУ СМЕРТІ

Довгань, Олексій Валентинович

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/429

Date: 2016

Abstract:

Мета роботи. Робота присвячена дослідженню особливостей місця і ролі смислу на прикладі феномену смерті в контексті культурології, зокрема аналізу специфіки функціонування останнього на тлі окресленого феномену як складника його побутування в культурі. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-логічного методу та соціально-філософському аналізі проблеми. Наукова новизна роботи полягає у вивченні феномену тіла (тілесності), як суб’єкта дії в онтологічному плані загалом й культурологічному – зокрема. З одного боку воно виступає об’єктом, що є потенційно підпорядкованим, тобто продуктивно асимільованим у май- бутньому. (Мовиться про тіло як складник культурного доробку: імпліцитний/експліцитний елемент живопису, архітектури, танцю тощо, тобто фізичну детермінанту, яка конвертується в елемент, що носить характер ідеального). Висновки. Тіло (тілесність) виступає первинною формою для смислу, яка перебуває у суб’єкт-об’єктних відношеннях із реальністю: об’єктно вона репрезентована у культурі низкою вторинних артефактів, що вичленуванні з неї як похідні її матеріального представлення у фізичному світі (обрис тіла, силует, хореографічні та живописні мотиви тощо); суб’єктно – як джерело смислотворення, функціонування якого призводить до культурних кореляцій, інтерференції, фрактальності тощо смислу. При цьому тіло, як фізичний об’єкт має певні особливості свого функціонування, головною з яких є феномен кінцевості його матеріального представлення в онтологічний реальності – смерть. Остання постає не тільки біологічним, але й культурно-філософським явищем, яке здійснює масштабний вплив на культурологічну парадигму смислу: первинне (вихідне) розуміння, яке виступає по відношенню до герменевтичного як «передрозуміння», – є відношенням свідомості людини, що розгортається перед нею оточуючим світом, й людського тіла, яке завчасно в ньому перебуває.

Description:

Purpose of Article. The work deals with features of the place and role of sense as an example of the phenomenon of death in the context of cultural studies, in particular the analysis of the specifics of the functioning of the latter on the background outlined phenomenon as part of his existence in the culture. Methodology. The research methodology consists in applying the method of historical and logical and socio-philosophical analysis of the problem. Scientific novelty. The scientific novelty of this work is to study the phenomenon of the body (corporeal), as the subject of the action in terms of the whole ontological and cultural science – in particular. On the one hand it is an object of potential slave, that is productively assimilated in the future. (We are talking about the body as a component of cultural heritage: the implicit / explicit element of painting, architecture, dance and other things, that is, the physical determinant is converted into an element that bears the character of an ideal.) Conclusions. The body (corporeality) serves the primary form for sense, abiding in the subject-object relationship with reality: the object is represented in the culture string of secondary artefacts, being isolated from it as a derivative of its material representations of the physical world (body shape, silhouette, dance and pictorial motifs and so on); subject – as a source of creation of sense, the functioning of which leads to the cultural correlations, interference, and other fractal sense. At the same time the body as a physical object has certain characteristics of its functioning, the main of which is the phenomenon of finiteness of its material representations in ontological reality – death. The latter is not only biological, but also cultural and philosophical phenomenon, carrying out a large-scale impact on the culturological paradigm sense: primary (initial) understanding of acting in relation to the hermeneutic as «pre-understanding», – is the ratio of human consciousness unfolding in front of her around the world, and human body which stays in it prematurely.

Show full item record