Теоретичні та методологічні проблеми дослідження міжетнічної комунікації у сфері культури і мистецтва

Abstract

Метою статті є огляд наукових позицій, з точки зору яких трактуються проблеми міжетнічної культурної комунікації. Авторський підхід полягає в ретроспективному огляді факторів і чинників, які спричинили синтезований характер української культури протягом її розвитку, особливо через її стан в умовах існування в складі інших держав та міжетнічними крос-культурними комунікаціями, що мали місце в історії України. Методи дослідження. Основним методом дослідження став системний аналіз, використання якого дозволило комплексно оцінити співвідношення різноманітних етнічних елементів у ході функціонування української культури, розглянутої в її історичному часо-просторі. У ході викладу матеріалу була охарактеризована українська культура з точки зору розгляду в її історичному сегменті взаємодії різноманітних етнокультурних функціональних комунікативних елементів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше був здійснений ретроспективний аналіз міжетнічних культурних комунікацій на теренах України. Висновки з дослідження мають проєктивний характер в аспекті визначення тенденцій тлумачення міжетнічних культурних комунікацій на ниві сучасної методології гуманітарного знання. Визначено, що міжкультурні комунікації набули особливого статусу в часи незалежності України, коли були видані праці, в яких українська етнографія, етнологія, етнокультурологія тощо були синтезовані зі світовими дослідженнями, що розкривають особливості ґенези і функціонування міжетнічних культурних комунікацій.