Інформаційно-комунікаційне забезпечення розвитку мережі публічних бібліотек: теоретичні підходи

Abstract

Мета роботи – дослідити інформаційно-комунікаційне забезпечення розвитку мережі публіч них бібліотек шляхом узагальнення теоретичних підходів до означеного питання. Методологія дослі дження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів вивчення суспільних явищ і процесів (аналіз, синтез, типологізація, екстраполяція, абстрагування, прогнозування, узагальнення), а також методів системного, порівняльного та структурно-функціонального аналізу, що дало змогу визначити актуальні напрями формування основних потреб щодо інформаційно-комунікаційного забезпечення пу блічних бібліотек, з урахуванням сучасного технологічного розвитку та вимог користувачів. Наукова новизна роботи полягає в розширенні теоретичних аспектів розвитку публічних бібліотек на основі сучасних напрямів інформаційно-комунікаційного забезпечення. Висновки. Інформаційно-комунікативні технології суттєво вплинули на життя сучасного суспільства, змінивши підходи до розвитку сфери публічних бібліотек і сформувавши актуальні напрями надання бібліотечних послуг. У розвитку бібліотечної справи сьогодні утвердився напрям оцифрування культурної та наукової спадщини, створення електронних каталогів і колекцій та перехід до віддаленої роботи у віртуальному просторі. Визначено, що в умовах цифрової трансформації суспільства необхідний клієнтоорієнтований підхід при встановленні цілей інформаційно-комунікаційного забезпечення, що враховує інтереси користувачів, спрямований на виявлення їх потреб та надання необхідних бібліотечних послуг. Важливим вказано подальший інноваційний і технічний розвиток бібліотечного оснащення з метою збільшення релевантності в сучасному суспільстві. Публічні бібліотеки мають розширювати інформаційно-комунікаційне забезпечення для надання різних сучасних послуг користувачам, освоюючи нові функції, які дають можливість забезпечувати суспільство актуальною, якісною інформацією, широкими можливостями віддаленого доступу, розвивати медіа- та інформаційну грамотність, формувати на основі комунікативних практик культурну ідентичність людини