Музичне мистецтво у дигітальних процесах культуротворення.

Abstract

У статті на матеріалах сучасного естрадного мистецтва України здійснюється дослідження семіозису музичної творчості в інтермедіальному контексті творення дигітального дискурсу художньої культури. Актуальність теми дослідження визначається появою блокчейнізованих текстів, що потребує започаткування наукової дискусії щодо впровадження технологій арт-блокчейну, розкриття соціокультурних функцій та семіотичних аспектів конструювання токенізованих мистецьких зразків – NFT. Зазначена проблематика є новою для української гуманітаристики, що у статті розкривається із залученням прикладів творчості nft-митців України та зарубіжжя. Аналізуються як твори візуального сегменту культури (NFT «Неймовірний півень», nftколекція «Мистецтво без кордонів» Харківського художнього музею, nft-колекція «Аватари для України» Метаісторичного Музею Війни), так і музичні NFT (Snoop Dogg, Jay-Z, Pitbull, Мадонна, «The Chainsmokers», Оззі Озборн, Future, «Kings of Leon», Eminem, Kool Savas, Ірина Білик, Тіна Кароль, «Океан Ельзи», «Друга ріка», Alyona Alyona, DaKooka, KAZKA, Потап). За допомоги інструментарію культурсеміотичної теорії інтермедіальності проведено детальний аналіз пісні Святослава Вакарчука та Alyona Alyona «Країна дітей» на слова Сергія Жадана. Авторкою статті досліджено інтермедіальну специфіку поєднання в естрадній музичній творчості мовно-знакових кодів і текстів культури (аудіальних, візуальних, кінетичних, програмних) та охарактеризовано явище ремедіації у його багаторівневості (інтерсеміотична, міжжанрова, міжмистецька). Згідно результатів дослідження констатується стрімке розширення простору віртуально-художньої мета-реальності. Постулюється необхідність подальшого мета-наукового осмислення семіотико-естетичних проекцій академічного, неакадемічного мистецтва і крипто-арту в художній та цифровій культурі.