Феномен взаємодії італійської та англійської придворної культури в першій половині XVII століття

Abstract

Метою статті є виявлення точок взаємодії придворної англійської культури з придворною культурою Італії в першої половині XVII століття та висвітлення їх характерних рис. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні взаємодії та подібностей між провідними придворними жанрами італійської та англійської культури в першій половині XVII століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу та синтезу, систематизації фактів, зіставленні й узагальненні результатів дослідження. Системно-історичний метод дав змогу розглянути становлення італійської придворної культури в епоху Відродження. Порівняльний метод допоміг виявити подібність придворних музично-театральних вистав у згаданих вище країнах. Висновки. Приєднання придворної культури Англії загалом і жанру придворної англійської маски зокрема до культури освіченої аристократії Італії перевіряється культурним включенням у традиції італійських карнавальних цінностей та культових італійських танців. Італійський карнавал був добре відомий в Англії поряд з іншими європейськими придворними розвагами в період правління Стюартів. Італійські танці, костюми та декорації використовували в придворних музично-театралізованих виставах Англії. Італійські хореографи та музиканти були бажаними гостями в Королівському палаці Уайтхолл, що сприяло взаємодії та взаємопроникненню континентальної придворної культури в культуру Англії. Однак, незважаючи на певні паралелі між придворними музично-театралізованими розвагами Англії та Італії, вони відрізнялися насамперед за рахунок орієнтованості на вузьке і відповідно більш широке коло аристократичних учасників.