Ретроспектива розвитку українського музичного мистецтва в період із XVIII до XXI ст.

Abstract

Мета роботи. Дослідження полягає у визначенні особливостей української музичної традиції в період з XVIII по XXI ст., яка сформувалася під впливом західноєвропейських стильових течій; аналізі відмінностей і спільних рис музично-історичного процесу в Україні відповідно до низки історичних чинників; виявленні контекстуальних зв’язків історії української музики з національними культурними традиціями та світовими тенденціям и. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів порівняння, компаративного та культурологічного. Зазначені підходи дали змогу розглянути та зрозуміти історичну спадщину українського музичного мистецтва як культурного процесу порівняно із західноєвропейськими традиціями та впливами. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про історію українського музичного мистецтва в контексті художніх стилів. Висновки. Культурологічний аналіз показав, що українське музичне мистецтво бароко було найбільш яскравим із середини ХVІІ до середини ХVІІІ ст. У цей період поліфонічна музика в Україні сформувалася в стиль бароко, який за своїм високим художнім рівнем і національною своєрідністю не поступався досягненням західноєвропейської церковної музики. Партесний концерт – новий стиль церковної музики, народжений бароковою традицією. Під впливом західноєвропейської професійної музики відбувся перехід від одночастотного партесного концерту доби бароко до духового концерту періоду класицизму. Вплив європейського романтизму слабко позначився на українській музиці. Його елементи простежуються лише у творчості українських композиторів другої половини ХІХ ст. (С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко, В. Матюк, С. Воробкевич, А. Вахнянин та ін.). Далі українське музичне мистецтво збагатила творчість Б. Лятошинського, А. Кос-Анатольського, С. Людкевича та А. Штогаренка. Авангардна музика композиторів-шістдесятників Л. Грабовського, В. Годзяцького, В. Сильвестрова, В. Загорцева відзначилася новаторством. На початку ХХ ст. дискурс національної музичної культури вступив у діалог із модерністським дискурсом. Це привело до створення українського національного модернізму.