Балет «Маленький принц» у постановці Раду Поклітару: особливості втілення класики

Abstract

Мета статті полягає в розкритті художніх образів у балетній виставі «Маленький принц» Раду Поклітару з музикою В. А. Моцарта й українських колискових у виконанні Марії Пилипчак. Методологія роботи ґрунтується на культурологічному аналізі з елементами музикознавчого аналізу. Здійснений аналіз забезпечує знайомство з балетною виставою, постановка якої відбулася на театральній сцені. На основі синтезування отриманих результатів дослідження встановлено закономірності сценічного розвитку во взаємодії хореографії, музики та візуалізації. Метод узагальнення дав змогу зафіксувати послідовність формування балетних образів, розкриття подій у діалозі з музикою і візуальним рядом. Наукова новизна роботи полягає в тому, що здійснено аналіз зазначеного балету Р. Поклітару. Розкрито взаємодію хореографії, музики, візуального ряду при втіленні філософської казки Антуана Сент-Екзюпері. Текст статті може бути використаним при підготовці лекції з викладання музично-теоретичних і музично-історичних дисциплін. Висновки. На основі аналізу балетної вистави «Маленький принц» Р. Поклітару розкрито музичні характеристики Маленького Принца, Троянди, Змія та інших дійових осіб. Сценічна єдність хореографії, музики, візуального ряду допомогла втілити художні образи в музично-театральному жанрі. Хореографія (елементи класики, вільні рухи, зображальність у рухах) підкріплена музичною емоційністю і візуалізацією. Візуальний ряд суттєво вплинув на передачу філософії та змісту літературного джерела. Драматургія балету підкорена сюжетному розвитку. Музична основа балету стала ґрунтом для втілення художніх образів у балетні: твори Моцарта (симфонія №1, Фантазія ре-мінор, Концерт для фортепіано з оркестром №23, 2 частина) й українські колискові.