Квартет саксофонів у світовій музичній культурі ХІХ століття: виконавство та композиторська творчість

Abstract

Мета пропонованої статті полягає у визначенні особливостей формування квартету саксофонів у світовій музичній культурі ХІХ століття у єдності виконавства та композиторської творчості. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методів: текстологічного, джерелознавчого та герменевтичного – при опрацюванні музикознавчих та нотних джерел з обраної теми; системно-історичного, що дає змогу комплексно розглянути квартет саксофонів в контексті історії розвитку світового духового мистецтва ХІХ ст.; особливу увагу приділено методу персоналізації (наукової біографістики), що дозволив окреслити внесок композиторів у формування оригінального репертуару для квартету саксофонів зазначеного хронологічного періоду; аналітичний – при виявленні іманентних особливостей конкретних творів аналізованого жанру. Наукова новизна роботи полягає у комплексному дослідженні етапу формування квартету саксофонів у світовоій музичній культурі ХІХ ст., окресленні специфічних жанрово-стильових ознак перших оригінальних композицій для названого ансамблю. Висновки. Квартет саксофонів є однією із найпопулярніших форм виконавства на названому інструменті. Передумовами його формування слугувало використання групи саксофонів у духових, військових оркестрах. Перший квартет саксофонів виник у французькій музичній культурі ХІХ ст. а до кінця століття поширився в Європі та Америці. Зазвичай, квартети саксфонів гастролювали разом із професійними концертними колективами – П. Гілмора, Дж.-Ф. Соуза, Ф. Іннеса та інших. Засновниками саксофонних ансамблів були й самі сольні виконавці, зокрема, Е. Лефебр. На основі аналітичної характеристики оригінальних творів для квартету саксофонів Ж.-Б. Сінжелі, Ж. Саварі та К. Флоріо визначено їх іманентні жанрово-стильові ознаки, як-от опора на структуру чотиричастинного класицистського струнного квартету (Квартет ор. 53 Ж.-Б. Сінжелі та Квартет для саксофонів Ж. Саварі), поєднання різних типів фактури, опора на романтичну гармонію та мелодику опер авторів ХІХ століття.