Креативні практики в сучасному вітчизняному культурно-дозвіллєвому просторі

Abstract

Мета роботи полягає у виявленні ознак і функцій креативних практик у сучасному культурно-дозвіллєвому просторі. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу щодо поставленої проблематики та сукупності таких методів: культурологічного, аналітичного, компаративного, структурно логічного. Наукова новизна полягає в спробі розглянути широкий арсенал прикладів креативних практик у культурно-дозвіллєвій сфері в контексті їх характерних ознак і функцій. Висновки. Серед сучасних споживачів послуг культурно-дозвіллєвої сфери відбулися суттєві зміни, насамперед у сутності споживання, чинниках виробництва й відпочинку як такого. Людей уже не задовольняє просто придбати послугу чи товар, вони бажають розвиватись і вдосконалювати свої навички. Креативними себе вважають не тільки ті, хто інноваційно щось створює і творить, а й ті, хто нестандарто щось споживає, відповідає певному стилю життя і споживання. Це зростаюче прагнення до креативності пов’язане зі зменшенням часу для креативної діяльності. Вихідні дні й відпустка – це чи не єдиний період, коли в представників креативного класу є достатньо вільного часу. Сенс скелелазіння, пішого туризму, сноуборду тощо полягає в тому, щоб не тільки активно провести вільний час, але й відчути атмосферу, яка є протилежною роботі і далекою від повсякденності, дослідити новий для себе простір й отримати максимум нових емоцій та вражень. Виникнення нових видів діяльності, як-от: стрит-арт, флешмоби, паблік-арт у форматі перформансу, диктує і появу нових мобільних форм дозвіллєвих структур. Такі заходи не вимагають створення спеціальних просторів, але дають змогу реалізувати потребу людей в активності, провокуючи як заплановану, так і спонтанну комунікацію. З’являється культурно-дозвіллєве середовище нового типу, яке може приймати різні дійства й різні групи суспільства, де на людей завжди чекає щось нове та несподіване. Креативне дозвілля може включати найрізноманітніші види діяльності, як: створення клубів за інтересами, групи спільної творчості (театральні, літературні, мистецькі тощо), з прив’язкою до тих чи інших об’єктів, які сприяють формуванню креативного культурно-дозвіллєвого простору. Такими прикладами є малювання, фотографування, заняття дизайном, йогою, мандрування, тобто практики, які дають можливість розвивати й удосконалювати свої навички та потенціал. У такому контексті креативне дозвілля можна визначити як діяльність, якій притаманні такі ознаки: прагнення до розвитку особистого креативного потенціалу; споживач залучений у творчий процес, що створює умови для культурного обміну та спілкування в межах курсів, пізнавальних заходів; креативність з боку відпочивальників і наявність особливого типу простору, споживачі культурних послуг самі визначають, що, коли і як вони будуть робити; спільне виробництво (послуги, продукти, враження створюють разом і виробники, і споживачі).