Abstract:
Мета статті – визначити художньо-естетичний інструментарій дизайну кадру в зображальній культурі
режисури авторського кіно. Методологія дослідження. У розробці теми було застосовано комплексний підхід,
зокрема використано методи систематизації, порівняння, верифікації, компаративного й текстологічного
аналізів. Аналітичний метод та метод образно-стилістичного аналізу у своїй єдності було скеровано до розгляду
мистецтвознавчого аспекту проблеми. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що режисерську творчість
досліджено в контексті зображальної культури дизайну кадру і вона вперше постала предметом спеціального
вивчення; доведено доречність використання системного методу у виявленні особливостей авторської
пластичної кіномови; здійснено комплексний аналіз та окреслено особливості дизайну кадру в авторської
фільмовій творчості. Висновки. Викладені в дослідженні матеріали розширюють арсенал знань щодо специфіки
зображальної культури авторської режисерської кіномови в різних світоглядних моделях й уможливлюють їх
застосування в навчальних курсах, створенні навчально-методичної літератури з теорії та історії кіномистецтва і
телебачення, режисури.
Description:
The purpose of the article is to define the artistic and aesthetic toolkit of frame design in the visual culture of
auteur film directing. Research methodology. In developing the topic, an integrated approach was applied, in particular,
the methods of systematisation, comparison, verification, comparative and textual analysis were used. The analytical
method and the method of figurative and stylistic analysis in their unity were aimed to consider the art historical aspect
of the problem. The scientific novelty of the research is that the director's creativity is studied in the context of the visual
culture of frame design and for the first time became the subject of a special study. The appropriateness of using the
systematic method in studying the features of the author's plastic film language has been proven. A comprehensive
analysis has been conducted and the features of frame design in the author's film work have been revealed. Conclusions.
The materials presented in the study expand the arsenal of knowledge about the specifics of the visual culture of the
author's film language in various worldview models and enable their application in educational courses, the creation of
educational and methodological literature on the theory and history of cinema and television, directing.
