Ідентифікація сценічної дії у процесі створення артистом партитури образу ролі

Abstract

Мета роботи. Висвітлити та охарактеризувати ідентифікатор сценічної дії, її специфічну різноманітність у процесі створення артистом партитури образу ролі у відповідності до персоніфікації драматичного твору, враховуючи всі характерні ознаки ідейно-емоційної словесної та фізичної виразності. Методологія дослідження полягає у застосуванні функціонального методу для розгляду компліментарності словесної та сценічної дії, статурної відповідності пози і жесту, загальної пластичності культури тіла, рівнів творчого потенціалу, категорій психофізичної дії; мистецтвознавчого методу для осмислення інтерпретації образу персонажа драматичного твору у процесі створення виконавцем сценічного рольового матеріалу на основні творчого переосмислення ряду подій, здійснюючи різні варіанти трансформації позахудожніх фактів за допомогою власної емоційної пам’яті; системного методу для розкриття і розуміння сутності механізму формування загального малюнку образу ролі у процесі сценічної дії, комплексу репетицій, креативності індивіда виконавця; аналітичного методу для аналізу характерних ознак формули візуально-видовищної моделі вистави, класифікаційного орієнтиру певних сценічних дій відповідно до жанрового плану вистави. Новизна дослідження полягає у розгляді процесуальної сутності творчої діяльності артиста, послідовному аналізі компаративності сценічної дії та драматургічного ряду подій, обґрунтування головних засобів і способів виразності акторської гри. Висновки. Актор – образно-творча субстанція формотворення театрального мистецтва, головною категорією якої є безпосередньо сценічна дія, істотність якої визначається драматичними обставинами, якістю, стосунками, взаємовідносинами між персонажами, рядом подій, просторово-часовим виміром та володіння притаманними властивостями художнього образу ролі. Мистецька творчість майстрів сценічного видовища як живий організм існує завдяки новим ідеям трактовки партитури виконання задуму вистави та оригінально-сучасного втілення і апріорі не може існувати без новітніх прийомів і методів артистичного виконання.