Міфологічні й релігійні засади символістського живопису Михайла Сапожникова

Abstract

Мета статті полягає в аналізі й систематизації образної будови творів двох серій символістського живопису Михайла Сапожникова крізь призму слов‘янської та античної міфології, християнської релігії. Методологія наукової розвідки базується на використанні системного підходу в поєднанні загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, таких як аналітичний, формально-стилістичний, систематизації та узагальнення. Застосування зазначених методів і підходів сприяло ґрунтовному опрацюванню визначеної проблематики й надало змогу сформулювати аргументовані висновки. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному підході до розгляду й узагальнення низки питань щодо впливу слов‘янської та античної міфології, християнської релігії на естетику й образний лад символістського живопису М. І. Сапожникова. Зазначену проблематику розглянуто вперше. Висновки. Творчість Михайла Сапожникова (1871–1937), як послідовного художника-символіста, займає особливе місце в історії українського образотворчого мистецтва. Представлена в дослідженні низка творів художника засвідчила його безумовний інтерес до античної та слов‘янської міфології, а також християнської релігії, що разом є характерним лейтмотивом картин двох символістських серій. Зацікавлення митця міфологією віддзеркалено в представлених образах, у назвах творів, у пантеїстичному настрої більшості символістських картин. Анімізм — обов‘язковий елемент естетики символістського живопису М. І. Сапожникова. За результатами наукової розвідки виокремлено два різновиди постатей за їх функцією та статусом: персоніфікації сил природи, у яких стихії, сама земна матерія постають в антропоморфних і зооморфних формах, а також постаті народної демонології, серед яких виокремлюється постать Пана – ключового персонажа символістських картин митця. За підсумками дослідження виявлено, що 18 символістських картин як своєрідний епіграф мають підібрані автором тематичні цитати з Біблії, які сам художник називав «ключами».