До питання семантики монументального живопису церкви Спаса на Берестові 1643–1644 рр.

Abstract

Мета статті - здійснити аналіз літератури і джерел, що висвітлюють проблеми дослідження ідейнохудожнього змісту монументального ансамблю церкви Спаса на Берестові 1643–1644 рр. Головну увагу авторки спрямовано на розкриття семантики сюжетів стінопису й здійснення інтерпретації іконології монументального ансамблю, що дасть змогу визначити місце пам‘ятки в контексті вітчизняної духовної й художнього культури першої половини XVII ст. Планується охарактеризувати ідейну програму монументального живопису могилянської доби й означити основні акценти в системі розписів. Методологія дослідження базується на застосуванні системного підходу, аналітичного методу, мистецтвознавчого, історико-порівняльного, історико-генетичного, історико-системного й дескриптивного методів для комплексного розгляду означеної проблематики та формулювання обґрунтованих висновків. Наукова новизна характеризується тим, що вперше на основі критичного аналізу літератури і джерел було означено необхідність здійснення достеменного семантичного аналізу монументального живопису церкви Спаса на Берестові 1643– 1644 рр. На підставі ретельного вивчення особливостей системи розписів храму виявлено провідні художньообразотворчі теми й запропоновано варіант інтерпретації іконології монументального ансамблю доби Петра Могили. Висновки. У процесі аналізу системи розписів церкви Спаса на Берестовы було відзначено її цільність і зумовленість усіх елеменів. Характер зображень дав змогу виділити ключові зони, які несуть найбільше змістове й догматичне навантаження. Виявлені провідні богословські теми в системі розписів – Боговтілення і Євхаристичної Жертви й означено низку сюжетів, що ці теми презентують. Зауважено, що тема Боговтілення у візантійському мистецтві набула особливого значення після перемоги іконошанування. Монументальний ансамбль церкви Спаса на Берестові 1643–1644 рр. було представлено як ремінісценцію мистецтва Македонського Відродження. Підсумовуючи, було зазначено, що програмний архаїзм системи розписів і специфічний набір сюжетів був пов‘язаний з актуальними завданнями духовного життя доби Петра Могили.