Інформаційна культура в просторі бібліотеки: виклики цифровізації

Abstract

Мета статті – визначення основних напрямів трансформації інформаційної культури у просторі сучасних бібліотек в контексті викликів сучасної цифрової доби. Методологія статті основана на поєднанні системного підходу, що уможливило аналіз інформаційної культури як поліфункціонального явища, залучення логічного, гносеологічного і онтологічного підходів при системному аналізі сприяло проблемно-теоретичному осмисленню досліджуваного феномена. В основі виконання роботи лежить використання таких загальнонаукових методів дослідження: логічний метод – при побудові структури дослідження; аналітичний метод – при осмисленні взаємозв’язків різних рівнів інформаційної культури; семантичний метод – при уточненні змісту понять; компаративний аналіз – для виявлення сутнісних особливостей різних наукових підходів до аналізу проблеми цифрових компетентностей бібліотечних працівників; методи аналізу, синтезу та узагальнення використані в процесі виокремлення найважливіших аспектів інформаційної культури у просторі бібліотеки. Наукова новизна. У роботі проаналізовано сутність інформаційної культури як динамічного поліфункціонального явища, розкрито її сутнісні особливості в контексті розвитку сучасної цифрової доби. Зокрема, 1) розкрито компетентнісні особливості інформаційної культури в етико-моральній та правовій площині; 2)розмежовано поняття «інформаційна культура», «цифрова культура», «інформаційна грамотність», «цифрова грамотність» щодо бібліотечної сфери; 3) уточнено зміст цифрових компетентностей працівників бібліотек в умовах викликів сучасності. Висновки. Сучасна інформаційна культура у просторі бібліотеки може бути представлена як система унормованих заходів щодо оцифрування, збереження, популяризації та донесення до користувачів сукупності матеріальних і духовних цінностей, створених людством, що постають як його знаннєвий потенціал, та реалізується шляхом підвищення рівня цифрових компетентностей бібліотечних працівників. Інформаційна культура цифрової доби – це динамічне явище, спрямоване на постійне вдосконалення та підвищення рівня цифрових компетентностей – технологічних, освітніх, логіко-інтелектуальних, збереження людської гідності та прав людини у забезпеченні рівних можливостей для самореалізації.