Еволюція китайської інструментально-виконавської школи ХХ – початку ХХІ століття

Abstract

Метою роботи є визначити передумови та еволюційні процеси розвитку інструментально-виконавської школи в Китаї ХХ ‒ початку ХХІ століття. Методи дослідження базуються на культурологічних, історичних, компаративних підходах, що гуртуються на принципах пізнання природи та суспільства. Наукова новизна полягає у визначенні передумов та розвитку інструментально-виконавської школи в Китаї, а також співставленні жанрів та особливостей їх взаємодії, які сприяли формуванню нових форм музикування. Висновки. На основі історико-музикознавчого аналізу еволюції інструментально-виконавського мистецтва в Китаї ХХ – початку ХХІ століття зазначено, що розвиток досліджуваного явища невід’ємний від усебічного художнього процесу, що охоплює весь спектр існуючих жанрів та форм. На початку XXI століття, китайська музична культура загалом, і її інструментально-виконавський сегмент зокрема, стали невід'ємною частиною загальносвітового музичного розвитку, що впливають на перебіг еволюції світового музичного мистецтва. Проведений аналіз дозволив констатувати про стрімке зростання всіх сторін інструментально-виконавської школи КНР, потужне зміцнення матеріальної бази, розширення сфери освіти та популяризації музики, підвищення якості підготовки виконавських кадрів як у Китаї, так і шляхом підготовки китайських музикантів за кордоном.