Abstract:
У розвитку бібліотечно-інформаційної освіти нами запропоновано окреслити наступні етапи: початковий, хронологічні межі якого охоплюють початок ХIХ ст. – середину 20-х років ХХ ст.; перший – організаційно-структурний етап, визначено
1925-тим – 1934-тим рр.; другий – ідеологічно-розбудовчий етап, охоплює 1934 – початок 60-х рр. ХХ ст.; третій – реорганізаційним етап – окреслено початком 60-х-1991 рр.; четвертим – етапом концептуалізації – нами визначено 1991-2014 рр. З 2014 р., на нашу думку, започатковано новий модернізаційний етап розвитку бібліотечно-інформаційної освіти.
Мета роботи. Визначити та науково обґрунтувати основні етапи розвитку бібліотечної- інформаційної освіти в Україні, розкрити їхні характерні ознаки. Досягненню мети сприяла методологія, що базується як на загальнонаукових принципах історизму, системності, комплексності, усебічності пізнання, так і на спеціальних методах – порівняльно-історичному, ретроспективному, проблемно-хронологічному, логічно-аналітичному, що дало змогу обґрунтувати періодизацію вищої бібліотечно-інформаційної освіти та визначити характерні особливості та тенденції розвитку.
Description:
In the development of library and information education, we proposed to outline the following stages: the initial, chronological framework of which covers the beginning of the nineteenth century. - the middle of the 1920s; the first - the organizational and structural stage - 1925 – 1934; The second stage covers 1934. - The early 60’s. XX in; the third - the reorganization stage - was marked by the beginning of the 1960s
and 1991, and the fourth - the scene of conceptualization - we defined 1991-2014. Since 2014, in our opinion, a new modernization stage of the development of library and information education is beginning.
The purpose of the article. To define and scientifically substantiate the main stages of the development of library and information education in Ukraine, to reveal their characteristic features. The methodology is based on the general scientific principles of historicism, complexity, comprehensive knowledge, as well as on particular methods - comparative-historical, retrospective, problem-chronological, logical-analytical, helped
to substantiate the periodization of the highest library-informational education and to define characteristic features and trends of development.
