Культурно-стильова своєрідність образа кримської природи (на прикладі образотворчого мистецтва середини ХІХ-ХХ ст.)

Abstract

У дисертації досліджуються художньо-стильові модуси в образі кримської природи у творчості художників XІХ-ХХ століть. Розглянуто проблему зв’язку культури та людини, людини та природи як першої, основної форми буття. Розкрито значення категорії художнього образу, обґрунтовується думка про художньо-стильові модуси як основу формування цілісної художньої системи освоєння світу. Основна увага приділена образу Криму в творчості українських і російських художників, що представляє значне явище в культурному полі України (І. Айвазовський, С. Свєтославський, С. Васильківський, В. Орловський, І. Труш, А. Куінджі, К. Богаєвський, М. Волошин та ін.). Розглянуто новаторство Ф. Васильєва та О. Купріна в створенні символічного образу кримської природи. Обґрунтовано провідні ролі. М. Самокиша, організатора школи кримського образотворчого мистецтва, і М. Барсамова, першого дослідника кримського пейзажного живопису. Розглянуто творчі портрети видатних кримських художників: Ф. Захарова, Я. Басова, В. Толочка, В. Бернадського. Аналіз робіт Ф. Захарова дозволив зробити висновок про синтез реалізму й імпресіонізму в його художній картині миру, що розкриває глибокий зв'язок Людини й Природи. Обґрунтовано художньо-стильове різноманіття творчого методу Я. Басова, романтичний модус його акварелей. На основі культурологічного аналізу творчості В. Толочка й В. Бернадського розкрито гуманістичний характер їхнього образного миру, основа якого - художня правда, що розуміється як синонім краси.