ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ «КОМПОЗИТОР – СЛУХАЧ» У ХОРОВОМУ ВИКОНАВСТВІ

Abstract

Мета роботи. Розкрити особливості комунікативного процесу в ланці «композитор – слухач» у діяльності хорового колективу. Теоретико-методологічне підґрунтя статті складають принципи пізнання, відображені в системному, хорознавчому, виконавському підходах. Використання цих методологічних основ у сукупності дозволяє визначити найбільш проблемні сторони явища комунікації в хоровому виконавстві, зокрема у взаємодії головних його фігурантів: композитора, диригента, хорового колективу, слухачів. Наукова новизна. У статті схарактеризовано важливі прикмети спілкування диригента з хором у таких його ланках: композитор – диригент, диригент – хоровий твір, диригент – хоровий колектив, диригент – слухач; виокремлено роль диригента – головного суб‘єкта комунікації, що забезпечує обмін інформацією між її учасниками. Висновки. На основі вивчення теоретичних джерел і узагальнення власного практичного досвіду вирізнено головні аспекти комунікації в хоровому виконавстві з урахуванням ключового завдання диригента: майстерне, точне, переконливе «прочитання» партитури, вивчення й озвучення якої вимагає загальних і музичних знань, психолого-педагогічної компетентності, диригентських умінь і навичок.