ФЕНОМЕН КОРЕЙСЬКОЇ ХВИЛІ В МЕТАМОДЕРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Abstract

Мета статті – проаналізувати підстави стрімкого зростання популярності корейського культурного продукту в західному культурному середовищі, виявити співпадіння світоглядних, естетичних, ігрових запитів західної споживацької аудиторії та мистецьких паттернів корейського маскульту. «Корейською хвилею» називають явище зростаючої популярності південнокорейського культурного продукту у світі. За статистичними даними, K-pop формує 2% ВВП країни (авіагалузь – 0.7%). У березні 2020 року творчий доробок найпопулярнішого корейського поп-гурту BTS було визнано «предметом стратегічного експорту» для Південної Кореї. Саме тому потребує науково-аналітичного з’ясування питання про те, якими є чинники підживлення популярності «Корейськлої хвилі» в середовищі західної культури. Методологія дослідження охоплює як авторів напрямку прикладних культурологічних досліджень, так і фундаментальних теоретиків. Так, Н. Тіткова (2020) аналізує стильові особливості феномену «Корейської хвилі», Є. Пак (2015) окреслює генеологію цього феномену, з огляду на ментальні особливості корейської етнічної культури. Звернення до теоретичних робіт Р. Рорті (1996), Ф. Джеймісона (2008), Вермюллена та Ван дер Аккена (2015) посприяли глибшому аналізу рис метамодерну як сучасної світонастанови культури Заходу та з’ясуванню підстав стрімкої популярності корейської популярної культури в Атлантичному цивілізаційному регіоні. Наукова новизна. Вперше доводиться, що популярність південнокорейської поп-культури в європейському та американському регіонах полягає не лише в маркетингових особливостях К-рор індустрії, але і в її резонуванні з ціннісно-світоглядними настановами метамодерністської культури сучасного Заходу – запитом на «нову щирість», «поміркований фанатизм», «прагматичний романтизм», «каузальну езотерику». Висновки. На Заході сформувалися потужні запити на молодіжні культурні артефакти та практики. Але академічний та мистецький дискурси ще перебувають під впливом недовірливо-критичного постмодерного наративу. Звідси й розрив між словником культурно-філософської саморефлексії Заходу та практичними запитами на новий романтизм, нову щирість, що створило сприятливі передумови для імпорту іноземного ювенально орієнтованого маскульту.