Abstract:
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню камерно-інструментального мистецтва Одеси кінця ХХ - початку ХХІ ст. як системи константних і релятивних компонентів. Запропоновано методологічне розширення проблематики регіонального камерно-інструментального мистецтва шляхом послідовного включення даного виду мистецтва у ієрархічну модель культурного простору як складової метаісторичного, культурологічного, загальнонаціонального, локального, внутрішньо-контентного рівнів. Розроблено структурно-функціональну модель музичного мистецтва як системи. Визначено особливості функціонування композиторської школи Одеси в проекції діалогу культур, окреслено жанрово-стильові параметри сучасної камерно-інструментальної творчості в синергізмі традицій і новаторства. Розроблено модель професійної підготовки музиканта-ансамбліста на прикладі досвіду одеської виконавсько-педагогічної школи та виявлені здобутки ансамблевого виконавства Одеси. Здійснено бібліографічне опрацювання нотних видань та рукописів камерно-інструментальних творів одеських митців, уперше введено до наукового обігу окремі камерно-інструментальні композиції.
