Рецепції Миколи Лисенка у візуальних артефактах митців Галичини

Abstract

Мета роботи – виявити й розкрити символіку артефактів малярів, скульпторів, різьбярів та інших митців Галичини, присвячених особі й здобуткам Миколи Лисенка. Методологія дослідження: історико-ретроспективний метод використано для віднайдення матеріалів і документів про існування артефактів, визначення хронології і мотивації їхньої появи; системно-аналітичний – для їхньої систематизації за видами візуальних мистецтв та аналітичних спостережень; міждисциплінарний – для висвітлення зв’язків між музикою та візуальними мистецтвами через утілення образів композитора їхніми представниками. Наукова новизна статті полягає в тому, що цю тематику розглянуто вперше. Творчість малярів регіону особливо активізувалася до відзначення 35-ліття діяльності Лисенка 1903 року та до 100-літнього ювілею митця в умовах німецької окупації Львова 1942 року. Розглянуто особливості зображень Лисенка І. Трушем, О. Куриласом та ін., їхню стилістику й символіку. Проблематика також торкається інших дарунків у художньо-візуальній формі, що згодом стали експонатами кімнати-музею Лисенка у Львівській консерваторії. Висновки. Візуальні артефакти вказують на пієтет до засновника національної композиторської школи, на його духовний вплив, що поширився не лише на музикантів, а й на представників образотворчого мистецтва. Галицькі митці – малярі, різьбарі, скульптори й архітектори, причетні до художньої лисенкіани, інспірувалися його світлим образом і цілеспрямованим служінням українській національній культурі. Більшість з них були уродженцями Галичини (І. Труш, О. Курилас, Я. Пстрак, М. Паращук, Ю. Панькевич), інші (М. Михалевич і С. Литвиненко) – певний час перебували й працювали у Львові. Ці артефакти стали свого роду маніфестаціями ідеалізації Митця-Патріота, його культуротворчої місії.