Короткий опис(реферат):
З встановленням Радянської влади, після націоналізації та централізації бібліотечних фондів, у період 1919–1925 рр. (деякі губернії і відповідно – губернські
бібліотеки існували в СРСР до 1929 р.) в Україні була створена мережа центральних губернських бібліотек. Виявлено, що більшість центральних губернських бібліотек успадкували фонди колишніх міських, громадських та губернських публічних бібліотек, певна частина яких виникла ще у XIX ст. Визначено, що центральна губернська бібліотека стає методичним центром для книгозбірень губернії
(надалі – округи, області), осередком розвитку бібліотечної справи певного краю, духовної культури і культурного життя. У сер. 1920-х рр. губернські бібліотеки розглядалися як територіальні (регіональні, обласні) наукові бібліотеки, які виконували завдання із задоволення науково-освітніх запитів читачів,
розвинення у них прагнення до самоосвіти та читання, до розвитку пізнавальних здібностей та краєзнавчих інтересів. З’ясовано, що в цей період стає складнішою структура зазначених книгозбірень як науково-методичних центрів, що в них посилилася роль довідково-бібліографічних та краєзнавчих відділів. Доведено, що центральні губернські бібліотеки у 1920-і рр. активно прагнули до взаємодії з
іншими книгозбірнями та до координації діяльністю публічних бібліотек на регіональному рівні.
Метою роботи є визначення соціально-культурних передумов виникнення та розвитку центральних губернських бібліотек як провідних публічних книгозбірень губернських міст на теренах України у 1920-х рр., виявлення основних особливостей та соціально-історичних чинників їхнього формування та діяльності, вивчення специфіки функціонування, місця і значення у розбудові мережі публічних бібліотек
зазначеного періоду. Методологія дослідження полягає у застосуванні як загальнонаукових методів дослідження (опису, порівняння, аналогії, дедукції, індукції, аналізу та ін.), так й історичних (історико-порівняльного, історико-типологічного, хронологічного та ін.) методів.
Суть розробки, основні результати:
With the establishment of Soviet power, after the nationalization and centralization of library collections, a network of central provincial libraries was established in Ukraine in the period 1919–1925 (some provinces and, accordingly, provincial libraries existed in the USSR until 1929). It is revealed that most of the central provincial libraries inherited the funds of the former city, public and provincial public libraries, some of which arose in the 19th century. It is determined that the central provincial library becomes a methodological center for the book collections of the province (hereinafter – districts, oblasts), the center of the development of the library business of a certain region, spiritual culture and cultural life. In Ser. Provincial libraries were considered as territorial (regional, regional) scientific libraries, which fulfilled the tasks of satisfying
scientific and educational inquiries of readers, developing in them the desire for self-education and reading, the development of cognitive abilities and local lore interests. It was found out that during this period the structure of the mentioned book collections as scientific and methodological centers became more complicated, and in them the role of reference and bibliographic and local lore was strengthened. It is proved that the central
provincial libraries in the 1920s actively sought to cooperate with other book collections and to coordinate the activities of public libraries at the regional level.
The purpose of the work is to determine the socio-cultural preconditions for the emergence and development of central provincial libraries as the leading public book collections of provincial cities in the territory of Ukraine in the 1920s, to identify the main features and socio-historical factors of their formation and activity, to study the specifics of functioning, place and importance in building a network of public libraries for the
period. The methodology of the research is to apply both general scientific methods of research (description, comparison, analogy, deduction, induction, analysis, etc.), as well as historical (historical-comparative, historical-typological, chronological, etc.).